СВОБОДА ЗМІ У ДЕМОКРАТИЧНІЙ ДЕРЖАВІ

Paweł Czarnecki

doi:10.31866/2616-745x.2.2018.133363

Автор(и)

Paweł Czarnecki Ректор Варшавської вищої школи менеджменту, Варшава, Польща

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133363

Ключові слова:

свобода ЗМІ, ЗМІ, свобода журналістів, незалежність, етичні правила, соціальне середовище, етична відповідальність

Анотація

Мета статті – дослідити в чому полягає свобода ЗМІ, зокрема як вона реалізує себе в незалежних держав взагалі. Для того, щоб мати можливість врахувати будь-які міркування у згаданому питанні, спочатку ми повинні відповісти на питання, що ми маємо на увазі під поняттям свобода засобів масової інформації. Ми можемо зрозуміти це як свободу окремих установ чи осіб, задіяних у діяльності ЗМІ. Ми також можемо зрозуміти це в широкому розумінні як свободу відхилення або прийняття будь-яких обмежень філософського, ідеологічного, морального або релігійного характеру. Методологія дослідження полягає у вивченні, аналізі та узагальнені з метою усвідомлення поняття свободи ЗМІ як такого, що тісно пов’язано із загальною, філософською дискусією про критерії свободи і викривається не лише обмеженням, а й зловживанням. Усі зазначені сфери взаємопов’язані певним чином – свобода особи, задіяної в ЗМІ, залежить від принципів свободи інституту, з яким він пов’язаний. Свобода інституцій призводить до свободи ЗМІ в цілому, свободи художнього вираження і, нарешті, свободи слова. Не можна говорити про свободу, включаючи свободу засобів масової інформації, не враховуючи ціннісні системи, прийняті в певній державі, соціальне середовище або певну структуру. У багатьох місцях сидіння суттєво відрізняються, що створює необхідність сформулювати деякі загальні етичні принципи, які б дозволили відрізнити необхідність від несанкціонованого втручання в незалежність засобів масової інформації.

Біографія автора

Paweł Czarnecki, Ректор Варшавської вищої школи менеджменту, Варшава

доктор габілітований, професор, МВА

Посилання

Albrecht, H. Die Religion der Massenmedien. Stuttgart; Berlin; Köln : Kohlhammer, 1993, p. 107 et seq.

Balsey, A., Chadwick, R. Ethics as a Vehicle for Media Quality, in: The Media and Morality, as edited by R. M. Baird, W. E. Loges, New York, 2002, p. 56

Barć–Krupińska, A. Wolność prasy a dobra osobiste [w:] Media a demokracja podred. L. Pokrzyckiej i W. Micha, Wydawnictwo UMCS, Lublin 2007.

Bertrand, C.J. Deontologia mediów, Warszawa, 2007, р. 96, р. 238

Boventer, H. Pressenfreiheit ist nicht grenzenlos. Einführung in die Medienethik, Bonn 1989, p. 76 et seq.

Dennis, E.E., Merill, J.C. Basic Issues in Mass Communication. A Debate, New York, London 1984, p. 162.

Dreier, W. Funktion und Ethos der Konsumwerbung, Münster 1965, p. 270.

Gęsiarz, S., Kudłaszyk, A. Cenzura w Królestwie Polskim – Rzeczpospolitej szlacheckiej, [w:] Mass media w systemie komunikacji społecznej w Polsce, Wrocław 1995, p. 5 et seq.

Goban-Klas, T. Granice wolności mediów. Wolność mediów – od kogo i od czego? [w:] Dziennikarstwo i świat mediów, pod redakcją Z.Bauera i E.Chudzińskiego, Krakow, Universitas, 2008, ss. 543–556

Hardyment, Ch. Rodzina, Warszawa: Prószyński i Ska 1999, s. 13–28.

Kamińska, K. Obiektywizm i samokontrola w wypowiedziach estońskiej prasy codziennej na początku XXI wieku, [w:] Media a demokracja..., р. 289.

Klimkiewicz, B. Mniejszości narodowe sferze publicznej: reprezentacje, praktyki i regulacje medialne, Kraków 2003.

Kononiuk, T. Prywatność w mediach, [w:] Studia Medioznawcze, 2005, No. 1 (20), р. 30.

Kowalski, T. Media i pieniądze. Ekonomiczne aspekty działalności środków komunikowania masowego, Warszawa 1998, р. 37.

Matejko, A., Postawy zawodowe dziennikarzy na tle systemu społecznego redakcji, Warszawa, 1962, 1963.

Mocek, S. Dziennikarze po komunizmie, Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa 2006, s. 258.

Nałęcz, D. Zawód dziennikarza w Polsce 1918 – 1939, Łódź 1982, p. 49 et seq.

Olędzki, J. (red.), Media, reklama i public relations w Polsce, Warszawa 2005, s. 268.

Pietrzykowski, K. Tzw. „interpretacyjne wyroki Trybunału Konstytucyjnego, „Przegląd Sądowy” 2004, No. 3, р. 16

Pisarek, W. Język w mediach, media w języku, [w:] Język w mediach masowych, as edited by J. Bralczyka, K. Mosiołek-Kosińskiej, Warszawa 2000, p. 16

Pokrzycka, L. Kapitał zagraniczny w regionalnej prasie – szanse i zagrożenia dla dziennikarzy (analiza na przykładzie Lubelszczyzny), [w:] Media a demokracja, pod red. L. Pokrzyckiej i W. Micha, Lublin, 2007, s. 245–252.

Sareło, Z. Media w służbie osoby. Etyka społecznego komunikowania. Toruń : Adam Marszałek, 2002, 194 s.

Skrzypczak, J. W kwestii powołania samorządu zawodowego dziennikarzy uwag kilka, in: W kręgu mediów i polityki, as edited by D. Pintek, Poznań 2003, р. 132.

Ślipko, T. Zarys etyki szczegółowej, Kraków 1982, V. I, p. 360 et seq.

Sobczak, J. Tajemnica dziennikarska, Studia Medioznawcze, 2005, nr 1, s. 20–25.

Szot, L. Niezależny dziennikarz. Rzeczywistość czy fikcja?, w: Media a demokracja, pod red. L. Pokrzyckiej, W. Micha, Lublin, 2007., р. 218

Thompson, J. B. Media i nowoczesność. Społeczne teorie mediów, Wrocław 1996, p. 135.

Tischner, J. Siła słowa: Radio. Szanse i wyzwania. Materiały z konferencji ‘Kulturotwórcza siła radia’, Kraków 1997, p. 103.

Volek, J. Niezamierzone skutki „komunikacyjnej ideologii”, [w:] Media masowe w demokratyzującycg się systemach politycznych. W dradze do wolności słowa i mediów, red. B.Dobek-Ostrowska, Wroclaw, 2006, р. 53

Zacher, L. W. Telewizja jako społecznie ryzykowne medium i forma przekazu informacji i wartości, [w:] Rewolucja informacyjna i społeczeństwo, Warszawa 1997, s. 128.

Zaremba, M. Granice prawa obywateli do informacji o życiu prywatnym osób prowadzących działalność publiczną, 2005, No. 1 (20), р. 40 et seq.