Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти

Міжнародні аспекти використання інформаційних технологій у державному управлінні

2023-12-04T16:29:31+02:00

Сучасні інформаційні технології, насамперед інтернет-технології, несуть у собі потужний управлінський потенціал, тому найважливішою частиною становлення інформаційного суспільства в передових країнах стало формування електронного уряду. Позитивний досвід впровадження цих технологій робить актуальним вивчення та адаптацію відповідних інформаційних технологій до умов української політики.

Затребуваність узагальнення української та зарубіжної практики використання мережевих (кібернетичних) технологій у політичних кампаніях визначається різними технологіями, які були отримані останнім часом, неадміністративними методами впливу на хід політичного процесу, а також різноманітними формами роботи із суспільством на рівні держави. У зв’язку з наростанням темпів суспільного розвитку, що супроводжується появою широкого спектра структур громадянського суспільства, а також видозміною функціонування громадських організацій (виникнення мережевих спільнот і організацій, інтернет-парламентів та інтернет-партій) особливого значення набуває використання сучасних інформаційних технологій як інструменту взаємодії держави та суспільства, що підтверджує актуальність цієї проблематики. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити тенденції і специфіку застосування сучасних інформаційних технологій у державному управлінні на міжнародному рівні; визначити можливості та перспективи їх використання як інструменту взаємодії держав. За останнє десятиліття сучасні інформаційні технології якісно видозмінили форми організації влади та сам вигляд глобального політичного простору. Застосування інфокомунікацій сприймається сьогодні як засіб вдосконалення політичного управління та електорального процесу, інструмент взаємодії держави і суспільства. Запорукою цього є реальне забезпечення прав громадян на вільний пошук та отримання інформації, масове розповсюдження технічних засобів, що розширюють можливості участі населення в політичному процесі, а головне – органічне включення українського суспільства у глобальні інформаційні зв’язки.

Сучасні концепції міжкультурної взаємодії в умовах глобалізації та сучасних міжнародних відносинах

2023-12-04T16:40:25+02:00

У статті розглянуто сучасні тенденції зміни політичного вектора міжкультурної взаємодії в умовах глобалізації у сучасних міжнародних відносинах. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який дозволяє аналізувати явища та процеси суспільного життя з різних поглядів. Для досягнення цієї мети застосовуються такі методи, як узагальнення, аналіз і синтез для уточнення змісту понять; історичні аналогії формування та розвитку основних концепцій; компаративний метод для порівняльного аналізу основних теорій міжкультурної взаємодії; структурно- функціональний та інституціональний методи для виявлення змісту політичних та економічних зрушень у суспільстві завдяки міжкультурній взаємодії, а також антропологічний і соціоаксіологічний підходи для аналізу соціоантропологічних, соціоекономічних та соціокультурних вимірів міжкультурної взаємодії в умовах глобалізації. Метою статті є аналіз трансформації політичного вектора міжкультурної взаємодії в дискурсі глобалізаційних процесів сучасних міжнародних відносин.

Поняття «взаємодія культур» тлумачиться як особливий вид безпосередніх відносин і зв’язків, що формуються між двома (або більше) культурами, а також тих впливів, взаємних змін, що проявляються у процесі цих відносин.

Визначено, що в сучасному світі міжнародні відносини зазнають якісних змін у процесі міжкультурної взаємодії. Міжкультурні контакти збільшують світову інтеграцію та формують єдину систему світових зв’язків. Глобалізація відіграє вирішальну роль у сучасному процесі міжкультурної взаємодії. Дослідження показують, що глобалізація призводить до значних змін у міжкультурній взаємодії, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив, наносячи шкоду національній культурі.

Протягом деякого часу мультикультуралізм вважався єдиним можливим підходом до збереження самобутності та унікальності різних культур в умовах єдиної держави. Але реалії сучасного світу довели, що теорія мультикультуралізму потребує переосмислення і трансформації.

Проблеми міжнародно-правової відповідальності у випадку припинення існування держави-правопорушниці

2023-12-04T15:43:48+02:00

У доктрині міжнародного права дещо суперечливими є підходи до вирішення проблем правонаступництва держав у сфері правовідносин із відповідальності, які (правовідносини) виникають внаслідок міжнародного правопорушення держави-попередниці. Попри достатню кількість досліджень у зазначеній сфері, єдиного визнаного загального доктринального підходу до регулювання окресленого питання вітчизняними вченими не вироблено. Автор статті наводить аргументи про те, що сучасне міжнародне право містить достатньо правових механізмів для того, щоб реалізувати міжнародно-правову відповідальність держави на випадок припинення існування держави- правопорушниці і ситуації правонаступництва.

Метою статті є розгляд механізмів застосування міжнародної відповідальності до держави-правонаступниці за міжнародні злочини, вчинені державою-попередницею. Методологічну основу дослідження становлять метод контекстуального аналізу, за допомогою якого було окреслено ознаки суб’єкта міжнародного права, та метод прогнозування, що дозволив розглянути факт припинення існування держави як спланований і керований процес, спрямований на уникнення відповідальності.

Опрацювання джерел міжнародного права дозволило авторові встановити, що застосування заходів відповідальності за міжнародні злочини до держав-правонаступниць за дії, вчинені державою- попередницею, є цілком дійовим способом реалізації міжнародно- правової відповідальності. Подібні прецеденти вже мали місце у міжнародних правовідносинах і можуть бути застосовані знов на випадок, якщо Російська Федерація спробує уникнути відповідальності, припинивши своє існування. Якщо новостворені після розпаду Російської Федерації держави свідомо ухиляться від набуття статусу суб’єкта міжнародного права і відмовляться виплатити компенсацію Україні та іншим державам світу, які постраждали від російської агресії, міжнародна спільнота має відмовити їм у визнанні. Лише добровільно обраний курс на міжнародну інтеграцію з дотриманням усіх норм міжнародного права стане гарантією того, що світ не отримає замість Російської Федерації чотири десятки некерованих агресивних країн.

Вплив соціальних комунікацій на ефективність адміністративного менеджменту та економічні процеси

2023-12-04T15:23:04+02:00

В дослідженні розглянуто вплив соціальних комунікацій на ефективність адміністративного менеджменту в загальній системі управління підприємством, проаналізовані сучасні підходи до соціальних комунікацій у контексті адміністративного управління. Сформовано визначення поняття «соціальна комунікація» як складової частини сучасного світу, що представляє собою цілеспрямоване спілкування між двома сторонами, має стратегічне значення та спрямоване на досягнення бізнес-цілей. Доведено, що соціальна комунікація присутня майже в усіх аспектах людського існування, відіграє ключову роль у життєдіяльності сучасного суспільства як окремої особи, так і підприємства в цілому. Слід зазначити, що налагоджені комунікації сприяють забезпеченню ефективної діяльності підприємства. Розглянуто види комунікацій, їх вплив та значення в системі адміністративного менеджменту в умовах воєнного стану. Метою статті є дослідження впливу соціальних комунікацій на ефективність адміністративного менеджменту в загальній системі управління підприємством, аналіз сучасних підходів до соціальних комунікацій у контексті адміністративного управління. Комунікація з боку підприємства має стратегічне значення та спрямована на досягнення бізнес-цілей. Особливо це питання актуальне у кризові періоди. Однією з них стала повномасштабна війна в Україні. Крім того, ділові комунікації мають значний вплив на репутацію. Для багатьох керівників та власників бізнесу початок війни у країні був часом виклику. Хтось першим долучився до допомоги бригаді в евакуації в безпечні місця, хтось допоміг родині. Досвід показує, що комунікаційні ініціативи корисні навіть під час війни. Цього не варто боятися, адже таким чином є можливість підняти моральний дух українців та показати приклад іншим підприємствам і людям, як продовжувати соціальне спілкування у важкий для Батьківщини час.

Проблеми інтеграції роботодавців, ринку освітніх послуг та молоді у вдосконаленні ринку зайнятості в Україні в умовах євроінтеграції: аналіз окремих аспектів

2023-12-04T15:34:47+02:00

У пропонованій статті висвітлюється одне із гострих питань у сфері проблем молодіжної зайнятості в Україні, яка носить системний характер. Це неузгодженість взаємовідносин окремих сегментів та агентів/ гравців молодіжної зайнятості: ринку освітніх послуг, роботодавців, молодих працівників. Особливо зауважено на системному розгляді існування цієї проблеми в Україні після виходу з СРСР та її входженням у світовий ринковий контекст. Ця проблема є маловисвітленою та малодослідженою. На підставі проведених глибинних інтерв’ю з експертами, фахівцями, відповідними знавцями цього питання автори спробували з’ясувати ключові моменти формування ситуації працевлаштування молодих працівників, випускників вищих навчальних закладів як системної проблеми в Україні. Охарактеризовані окремі сторони проблеми молодіжної зайнятості із причин нестиковки (протиріч) запитів й очікувань роботодавців до молодих спеціалістів та їх можливість окремо інтегруватися у сферу освітніх послуг для покращення підготовки фахового рівня молодого спеціаліста. Власне, останнє і є висновком та рекомендацією щодо формування механізму сприяння фаховій залученості молоді. В Україні давно існує розрив між освітою та реальним ринком праці. Однак є потреба і у ретельному аналізі різних системних перешкод, базованих на неекономічних чинниках. Говорячи відкрито, ця тема є досить об’ємною, щоб знайти вірні рішення та надати відповідні поради у розв’язанні питань зайнятості молоді у системній зв’язці освіта – ринок праці. У своїй перманентності актуалізації щодо цієї теми, то тут скоріше виникає більше запитань. Зі свого боку, вітчизняні реалії та посилення світових глобалізаційних тенденцій потребують постійного вивчення, оцінки й аналізу попиту та пропозиції у сфері ринку праці. Ця сфера містить кілька системних проблем, однією з яких є відповідні ринкові протиріччя-розбіжності між вимогами ринку/роботодавцем та потенціалом, очікуванням молодих працівників, яка, практично, малосуттєва у європейських країнах.

Міжнародна тематика на сторінках українського журналу «Київська старовина» (1882–1906)

2023-12-04T12:59:44+02:00

Мета дослідження полягає передовсім у аналізі публікацій журналу «Київська старовина» щодо оприлюднення міжнародної тематики на його сторінках на рубежі ХІХ–ХХ століть і можливості її використання у науковому та навчальному процесах вже у сучасних умовах. Це був перший український науковий журнал, в котрому підіймалися питання міжнародних відносин політичного, економічного та культурного характеру в історичному і тогочасному контексті. Авторами у цьому часописі виступали переважно українські дослідники, серед яких можемо назвати Ореста Левицького, Петра Орловського, Євгена Чикаленка, Володимира Щербину та ін. Публікації спиралися на виявлену дослідниками джерельну базу, котра на сьогодні є частково втраченою, а частково – важкодоступною. Основна увага в публікаціях журналу була зосереджена насамперед на подіях і процесах, що охоплювали територію Східної Європи і відбувалися у зв’язку з участю в них українських історичних діячів чи соціальних структур. Хронологічно інформація, оприлюднена в статтях, переважно зосереджується в рамках подій ХVІІ – початку ХХ століття. Територіально вона охоплює зв’язки українського суспільства із землями Австрії, Англії, Італії, Молдови, Німеччини, Османської імперії, Угорщини, Чехії, Франції, Швеції. Методологія дослідження базується на системному підході з використанням логічного та порівняльного методів. Завдяки цьому вдалося проаналізувати зміст публікацій, їх появу у відповідний історичний період та зв’язок із поточною суспільною ситуацією. Висновки дослідження вказують на системність публікацій у «Київській старовині» матеріалів із міжнародної тематики, їх різноманітність та можливість вивчення уявлень українських науковців кінця ХІХ – початку ХХ ст. щодо міжнародних відносин.

Боротьба з тероризмом в рамках нового міжнародного менеджменту

2023-12-04T14:15:07+02:00

XX–ХХІ ст. ознаменувалися в історії людства безпрецедентною кількістю загиблих насильницьким шляхом – під час воєн, у збройних міжнаціональних, міжрелігійних конфліктах та в інших проявах насильства. Агресивність, мабуть, історично властива людині, і протягом останніх ста років вона набувала нових форм. Однією із «традиційних» форм прояву насильства (як фізичного, так і психологічного) є тероризм. Незважаючи на давню історію, в останні десятиліття тероризм ставав все більш обширним процесом і сьогодні несе загрозу вже не окремим людям або групам людей, а й державам та людському суспільству в цілому. Усе це ставить перед спеціалістами різного рівня, зокрема державними управлінцями, завдання проведення комплексного аналізу всього різноманіття причин, що породжують конфлікт терористів із суспільством, а також проблему вирішення (по можливості, мирним шляхом) ситуації, що склалася. Особливий інтерес у зв’язку з викладеним матеріалом представляє широкий аналіз проблеми, оскільки специфіка теми тероризму така, що в основному нею займаються представники спецслужб, державні службовці та управлінці, військові, юристи, криміналісти, історики, журналісти, психологи. І водночас дуже мало є робіт, в яких аналізується еволюція тероризму саме в Україні. Досі основний наголос науковці роблять на використання матеріалів зарубіжних дослідників, присвячених проблемам тероризму в нашій країні. Метою дослідження є виокремлення основних трактувань та функціоналу сучасного тероризму в рамках нового міжнародного менеджменту.

Легітимність зовнішньої політики України в період формування майбутнього світового порядку

2023-12-04T14:44:58+02:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей змін, які відбулися протягом останніх десятиліть та були спровоковані процесом глобалізації, руйнуванням довіри щодо домінування демократичної доцільності в розвитку державних інститутів влади, послабленням ролі глобальних організацій вирішувати кризи і конфлікти між акторами міжнародних відносин тощо. Зокрема, анексія Криму та війна в Україні 2022– 2023 років як прецедент переформатування кордонів у регіоні одним із засновників ООН – Росією. Відповідно, відбулося послаблення легітимності універсальних принципів і правил співжиття націй світу. Це викликало усвідомлення занепаду світового порядку, сформованого після Другої світової війни, що закріплювалось діяльністю ООН та її спеціальних установ. Головним предметом дослідження є пошук контурів майбутнього світового порядку, що змушує Україну корегувати свою зовнішню політику, не лише закріплюючи західний геополітичний вектор, а й враховуючи настрої та очікування громадян щодо майбутніх перспектив. Для цього був використаний системний метод у дослідженні сучасного світового порядку, який окреслив зазначені недоліки впорядкованості світу через втрату легітимності правил співжиття і зміну балансу сил між головними міжнародними гравцями; статистичний – для окреслення динаміки зміни настроїв громадян щодо зовнішньої політики України. Результатами здійсненого дослідження є виокремлення обрисів майбутнього світового порядку, а саме: боротьба цивілізацій Західного світу на чолі зі США і Глобального Півдня під проводом Китаю; втрата Росією статусу геополітичного гравця у Євразії та світі; вироблення нових легітимних принципів і правил взаємодії націй з урахуванням попередньо узгоджених регіональних устроїв; вироблення нового балансу інтересів та сил для подолання конфронтацій і фокусуванні на конкуренції. Водночас Україна враховує чинні тренди та здійснює зовнішню політику у період війни в таких напрямках: двосторонньої співпраці зі стратегічними партнерами, ситуативними партнерами, країнами-опонентами; посилення участі в міжнародних організаціях регіонального рівня; переформатування стратегії євроатлантичної інтеграції та впровадження гарантій безпеки.

Парадигма миру та еталони бойових становищ для світу на тлі міжнародно-європейської підтримки України в період військового стану: соціо-політичний дискурс нових порядків

2023-12-04T15:07:25+02:00

Глобальною проблемою сьогодення є вторгнення росії до України. Це є актуальною та значущою темою в контексті сучасних міжнародних відносин і конфліктології. Дослідження спрямоване на розгляд впливу міжнародних акторів та інституцій, таких як Європейський Союз, Сполучені Штати Америки і Організація Об’єднаних Націй, НАТО на формування парадигми миру у контексті військового конфлікту в Україні.

Аналізується роль дипломатичних зусиль, міжнародної підтримки і дипломатичних ініціатив у вирішенні конфлікту, а також сприйняття цієї парадигми на рівнях суспільства, української громадськості та зовнішньої міжнародної спільноти.

Мета цієї теми полягає в аналізі розуміння складних взаємодій міжнародних акторів, соціальних процесів, політичних рішень і медійного впливу, які визначають формування парадигми миру під час військового конфлікту в Україні. Вона спрямована на розширення нашого знання про конфліктологію, міжнародні відносини, а також на вагомий внесок у розвиток політичних стратегій, що сприяють миру та стабільності в регіоні.

Важливою частиною методології є застосований методологічний комплекс, який об’єднує кілька підходів: документальний аналіз рішень, договорів, заяв та інших документів міжнародних організацій, країн-учасниць та України щодо конфлікту; емпіричні дослідження та компаративний аналіз у вивченні схожих конфліктів і вирішення їх парадигм миру, щоб зрозуміти унікальні аспекти українського випадку, та аналіз медійного контенту. Дослідження парадигми миру на тлі міжнародно-європейської підтримки України в період військового конфлікту може використовувати різноманітні методи із соціології, політології та інших наукових дисциплін для отримання глибшого розуміння проблеми. До таких методів належать: аналіз документів, опитування і анкетування, інтерв’ю, кейс-стаді у вивченні конкретних випадків або подій, таких як міжнародні перемовини, дипломатичні ініціативи чи важливі рішення, що впливають на конфлікт і мир, кількісний та якісний аналіз обробки статистичних даних.

У висновках підкреслено важливість подальших досліджень і аналізу ролі НАТО, Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших міжнародних акторів у формуванні парадигми миру в Україні під час військового конфлікту. Також важливо відзначити, що питання миру і безпеки в Україні залишаються актуальними та складними і вимагають значних зусиль міжнародної спільноти для досягнення стабільності й миру в регіоні.

Еволюція американської моделі бюрократії під час президентства Д. Трампа

2023-12-04T15:51:15+02:00

Ця наукова стаття досліджує еволюцію моделі американської бюрократії під час президентства Дональда Трампа. Час його перебування у Білому домі відзначився значними змінами у підходах до управління та організації державної машини. Метою дослідження було проаналізувати, які конкретні зміни були внесені до американської бюрократичної моделі, які чинники вплинули на ці зміни і як вони позначилися на роботі державних органів.

Стаття розглядає низку ключових аспектів еволюції бюрократії в період трампівської адміністрації, включаючи спроби реформ у структурі міністерств та агентств, зміни у процесі призначення і затвердження посадових осіб, а також взаємодію між бюрократичним апаратом та політичною владою. Особлива увага приділяється ролі президента як ключового драйвера змін у системі бюрократичного управління.

Дослідження ґрунтується на аналізі наукової літератури на зазначену тему. Результати показують, що період президентства Д. Трампа сприяв реформам в організаційній структурі та функціонуванні державних органів. Деякі зміни були спрямовані на зменшення бюрократичного навантаження та прискорення процесів прийняття рішень, тоді як інші викликали дискусії щодо балансу влади та незалежності бюрократичних інстанцій.

Комплексний характер поставленої дослідницької мети й завдань зумовив застосування комплексного методологічного підходу, заснованого на використанні можливостей системного підходу. Це передбачає цілісний розгляд політики бюрократії США через поєднання концептуального і прикладного аспектів.

Провідним у дослідженні обрано метод системного аналізу. Під системним аналізом автори розуміють здійснення певних аналітичних процедур, що являють собою послідовність дій щодо встановлення структурних зв’язків між змінними чи компонентами досліджуваного набору даних.

Задля кращого розуміння природи системних відносин ми розглянемо їхні будову і структуру. Будову системи характеризують її складові компоненти. Залежно від того, які одиниці взято за основу, можна визначити різну будову системи. Автори визначили такою одиницею частину системи, що сама має системні властивості, – підсистему. В нас це різні гілки системи влади.

Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї праці, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити політику й бюрократичні процеси з урахуванням їхніх внутрішніх суперечностей і мінливості.

З допомогою проблемно-хронологічного методу певні події та явища міжнародного життя було систематизовано в часовій послідовності.

Історичний метод дослідження як спосіб вивчення сутності і змісту природних і соціальних об’єктів, коли головну увагу звернено на формування, розвиток і динаміку досліджуваних об’єктів, було застосовано для аналізу еволюційної складової позиції бюрократії відносно процесів, пов’язаних зі спірними політиками.

У висновках узагальнюються основні тенденції еволюції американської бюрократії під час президентства Дональда Трампа і наголошується на важливості обліку цього досвіду для розуміння довгострокових змін у системі управління та його впливу на взаємодію між політикою та державними структурами.

Українсько-російські взаємини у висвітленні часопису «Наш лемко»

2023-12-04T16:02:22+02:00

Мета статті – з’ясувати особливості інтерпретації минулого й актуального стану українсько-російських взаємин авторами «Нашого лемка». Завданням розвідки є всебічна реконструкція проблематики українсько-російських відносин, представленої на сторінках флагмана русинської періодики міжвоєнного часу часопису «Наш лемко». Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об‘єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Підсумовуючи представлену на сторінках «Нашого лемка» реконструкцію українсько-російських взаємин, вкажемо на її концептуальну продуманість і змістову насиченість. У першому випадку йшлося про послідовне утвердження соборницького мислення в середовищі своїх читачів. Крізь цю призму Московія поставала одвічним ворогом українства, який всіма можливими заходами руйнував його єдність із метою подальшого фізичного закабалення і духовного винищення. Таку світоглядну модель публіцисти часопису ретельно узасаднювали численними прикладами з історії східноєвропейського регіону від доби Середньовіччя до Новітнього часу. Вони послідовно доводили читачеві цивілізаційну відмінність європейського за своїми цінностями українства від варварського світу російської деспотії. Утверджуючи життєвий оптимізм серед знедолених негараздами русинів, автори «Нашого лемка» акцентували на історичній нездоланності українців у цій нерівній жорстокій боротьбі, виходячи з етичної засади телеологічної переваги добра над злом. Насамкінець вкажемо на успішність національної політики видавців русинського часопису, адже попри потужні нівеляційні впливи і відсутність власної державності лемки здебільшого залишилися при українському національному виборі.

Розвиток сфери національно-патріотичного виховання в умовах децентралізації та євроатлантичної інтеграції України

2023-12-04T16:11:34+02:00

У статті розглядаються особливості розвитку сфери національно- патріотичного виховання в умовах децентралізації вітчизняних органів влади та євроатлантичної інтеграції України. Вказується, що національно- патріотичне виховання спрямоване на формування у молоді національної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних українських політичних та історичних діячів і ключових подій української історії, готовності до сумлінного виконання громадянських і конституційних обов’язків, зокрема захисту рідної Батьківщини. Акцентується увага на тому, що національно-патріотичне виховання населення України сприяє посиленню євроатлантичних прагнень Української держави, оскільки тільки повноцінне членство в Північноатлантичному альянсі може забезпечити надійну гарантію суверенітету та її територіальної цілісності, а це є одним із ключових пріоритетів національно-патріотичного виховання. Підкреслюється, що ключовими умовами вступу до Північноатлантичного альянсу є відданість цінностям, які є спільними для країн євроатлантичної спільноти, демократизація всіх сфер життя та децентралізація, в рамках якої здійснюється формування територіальних громад (ТГ). Зазначається, що реалізація державної політики у сфері національно-патріотичного виховання на рівні ТГ потребує уточнення механізмів організаційного та методичного регулювання. На сьогоднішні основним недоліком ресурсної бази фахівців із роботи з молоддю в ТГ є недостатні матеріальні та кадрові ресурси.