СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ: ДО ПРОБЛЕМИ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТІ

Oleksandr Dzoban

doi:10.31866/2616-745x.2.2018.133361

Автор(и)

Oleksandr Dzoban Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133361

Ключові слова:

стратегічні комунікації, інформація, інформаційні технології, цільова аудиторія, медіа

Анотація

Метою статті є порівняння у загальному вигляді основних точок зору на проблему стратегічних комунікацій і обґрунтування на цій основі їх залежності від науково-технічної революції й глобалізації. Застосовувався весь комплекс філософських загальнонаукових, та специфічних методів наукового дослідження, які притаманні гуманітарній науці, у їх взаємозв’язку й взаємодоповнюваності. Проаналізовані наукові підходи до розуміння стратегічних комунікацій, наведені найбільш характерні їх визначення. Виокремлені фактори бурхливого розвитку стратегічних комунікацій; основні складові (громадська дипломатія, зв’язки з громадськістю, інформаційнопсихологічні операції) та технології (іміджмейкінг, брендинг, міжкультурна комунікація, репутаційний менеджмент, спін-доктор). Обґрунтовується, що в сучасних умовах усе більшої значущості набуває вирішення конфліктів як внутрішніх, так і міждержавних, із застосуванням інформації й інформаційних технологій; розвиток останніх кардинально змінює принципи й методи управління і комунікації, він же й ліг в основу революції в галузі міжнародних відносин і у військовій справі. Зазначається, що «нові медіа» через загальнодоступність соціальних мереж створюють серйозні проблеми для стратегічних комунікаторів, внаслідок чого створюється серйозна загроза кібербезпеки у мережі Інтернет і розгортання інформаційного протиборства між стратегічними комунікаторами різних країн і залучення в них світової аудиторії. У результаті робиться висновок, що стратегічні комунікації детерміновані науково-технічною революцією й глобалізацією і подальший їх розвиток буде залежати від цих двох феноменів і від здатності людей вчасно відповідати на їх виклики.

Біографія автора

Oleksandr Dzoban, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків

доктор філософських наук, професор

Посилання

Barovska, A.V. (2015). Strategic communications: NATO experience. Stratehichni priorytety [Strategic priorities], Vol. 1 (34), pp. 147–152.

Vinogradova, E.A. (2015). The role of strategic communication in the foreign policy of ALBA (on the example of relations with EU countries). D.Ed. Moscow State University named after M. V. Lomonosov.

Dubov, D.V. (2015). Strategic communications: problems of conceptualization and practical implementation. Stratehichni priorytety. Seriia: Polityka [Strategic priorities. Series: Politics], Vol. 4 (41), pp. 9–23.

Zhyhan, D.F. (2014). Political technologies: theoretical and methodological principles of research of political technologies. Derzhava i pravo. Yurydychni i politychni nauky [State and Law. Legal and political sciences], Vol. 64, pp. 466–474.

Komarchuk, O.O. (2016). Destructive political and social technologies in the structure of the hybrid war. Hileia: naukovyi visnyk [Hileia: Scientific Bulletin], Vol. 114, pp. 316–319.

Laputina, Iu.A. (2017). Strategic Communications in the Security Sector: The Current State of Legal Regulation and Prospects for Improvement. Informatsiina bezpeka liudyny, suspilstva, derzhavy [Information security of a person, a society, a state], Vol. 1 (21), pp. 29–33.

Mylchenko, O.M. (2017). Destructive strategic communications of Russia (based on mass media). Informatsiina bezpeka liudyny, suspilstva, derzhavy [Information security of a person, a society, a state], Vol. 1 (21) pp. 124–130.

Polishchuk, I.O., Lurie, V.K. (2015). Political Technology: Conceptual and Applied Aspects. Suchasne suspilstvo [Modern society], Vol. 2 (1), pp. 142–150.

Soloviov, S. (2016). Strategic Communications in Public Administration: Implementation in Ukraine. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia [Actual issues of public administration], Vol. 3, pp. 93–96.

Staloverova, A. (2016). Features of UK policy development from solution to conflict prevention. [online] Available at : https://ijoness.com/resources/html/article/details?id=155331. [Accessed 20 January 2108]. Title from the screen.

Cherinko, I. (2013). Enlargement of the European Union in the first decade of the XXI century. British policy. Zovnishni spravy [External affairs], Vol. 10, pp. 24–27.

Bruce, G. (2005). Public Diplomacy and Strategic Communication: Cultures, Firewalls, and Imported Norms. [online] Available at : https://ru.scribd.com/document/143843878/PD-Iplomacy-and-Strategic-

Communication-Imported-Norms-2005. [Accessed 21 January 2108]. Title from the screen.

Cornish, P., Lindley-French, J., Yorke, C. (2011). Strategic communications and National Strategy. [online] Available at :

https://stratcomcoe.org/paul-cornish-julian-lindley-french-and-claire-yorke-strategiccommunications-and-national-strategy. [Accessed 21 January 2108]. Title from the screen

Guerrero-Castro, C.E. (2013). Strategic Communication for Security & National Defense: Proposal for an Interdisciplinary Approach. Consortium of Defense Academies and Security Studies Institutes. [online] Available at : http://connectionsqj.org/article/strategic-communication-security-national-defense-proposalinterdisciplinary-approach. [Accessed 22 January 2108]. Title from the screen.

Paul, Ch. (2001). Report of the Defence Science Board Task Force on Managed Dissemination. [online] Available at : https://fas.org/irp/agency/dod/dsb/commun.pdf. [Accessed 23 January 2108]. Title from the screen.

The White House, National Framework for Strategic Communication. [online] Available at :

https://publicandculturaldiplomacy2.wordpress.com/2012/05/04/the-white-housenational-framework-for-strategic-communication/. [Accessed 24 January 2108]. Title from the screen.