РИМСЬКЕ ПРАВО ЯК ДИРЕКТИВА ЩОДО ТЛУМАЧЕННЯ У DECISIONES LITUANICAE ПЕТРА РОЙЗЮША

Анотація

Мета статті – показати, що суддя Королівського арбітражного суду у Вільнюсі Петро Ройзюш застосував римське право як критерій тлумачення по відношенню до магдебурзького права. Іспанець Педро Руїз де Мороз, відомий у Польщі під латинізованим іменем Ройзюш, є прикладом ренесансного вченого, котрий завдяки своїм знанням римського права, однієї з основ тодішньої європейської правової культури, успішно служив королівським радником і діяв у справі правосуддя Польщі та Великого князівства Литовського. Римське право служило для інтерпретації змісту сумнівних понять німецького права. Автор також був прихильником додаткового застосування римського права у випадку прогалин у національних законах. Його робота під назвою «Decisiones (…) de rebus in sacro auditorio Lituanico ex appellatione iudicatis» (Краків, 1565) є коментарем до п’яти судових рішень. Основою рішення було магдебурзьке право, але аргументи автора були віднесені до римського права і до творів глосаторів та коментаторів. Розпочинаючи свою розповідь від показу вищості органів, що застосовують право, над установчими, автор підкреслив важливість знання права, і особливо римського права. Критично оцінюючи ці знання серед поляків, висловлено думку, що ті, хто стверджує, що поляки мають власні права і не мають потреби нічого запозичувати, є неправильними, оскільки інші європейські країни, використовуючи власні права, не соромляться звертатися до римського права у разі прогалин чи неясності у рідних правах.