Міжнародно-правова ідея права на самовизначення в українському національному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Анотація

Метою дослідження є аналіз розвитку ідей і теоретичних уявлень українських політичних діячів та політичних партій у питанні реалізації міжнародно-правової ідеї права на самовизначення народів і націй. Вперше ця ідея почала обговорюватися в українському політичному просторі у 1890-х роках. Фактично в цей час сформувалися дві різні концепції обґрунтування права народів і націй на самовизначення: Ю. Бачинський у праці «Україна irredenta» (1895) виходив із суто соціалістичних та марксистських позицій і спирався на «економічний добробут» як основу розвитку народу, а М. Міхновський у праці «Самостійна Україна» (1900) – із концепції природного права і теорії суспільного договору використовуючи при цьому правові та історичні аргументи. В подальшому зі створенням нових політичних партій та поглибленням кризових явищ у Російській та Австро-Угорській імперіях ці дві концепції склали правову та соціально-економічну основу їхніх політичних програм. Крім того, представники українського національного руху у своїх ідеях спиралися ще й на історичний досвід українського народу. Яскравим прикладом популістичного використання ідеї права нації і народу на самовизначення у досягненні своїх політичних цілей слід вважати діяльність РСДРП, котра мала свої осередки на українських землях. Натомість державницьким використанням ідеї права нації і народу на самовизначення слід вважати діяльність РУП, а згодом – Української демократично-хліборобської партії (УДХП). Методологія дослідження базується на загальних наукових методах логіки, об’єктивності та системності. Крім того, в основі дослідження були використані також принцип історизму та порівняльний метод. За їх допомогою вдалося з’ясувати особливості міжнародно-правових ідей, що були викладені в політичних програмах та публікаціях діячів українського національного руху кінця ХІХ – початку ХХ століття. Висновки дослідження засвідчують, що формування ідеї права на самовизначення та її політичне втілення відбувалося в українському політичному просторі як під впливом міжнародних процесів і створення незалежних держав у Європі в ХІХ столітті, так і під впливом розвитку українського національного руху і кризових явищ у Російській та Австро-Угорській імперій.