Теоретичні обмеження проєктування сили США в міжнародних відносинах

Анотація

Метою цієї статті є розгляд теоретичних обмежень застосування сили США в контексті боротьби з геноцидами. Попри задекларовану відданість захисту прав людини, реальна ефективність американського втручання обмежується структурними та політичними чинниками. Міжнародна система, заснована на балансі сил, перешкоджає необмеженому застосуванню військової могутності, особливо в умовах опору з боку інших глобальних і регіональних акторів.

Економічна та політична ціна таких операцій вимагає врахування внутрішніх обмежень: громадської думки, бюджетних пріоритетів і необхідності координації із союзниками. Навіть у випадках гуманітарного втручання США змушені зважувати довгострокові витрати та можливі наслідки.

Крім того, легітимність військових операцій, що проводяться під приводом запобігання геноциду, піддається сумнівам як у міжнародній спільноті, так і в країнах, де вони здійснюються. Політичні інтереси, подвійні стандарти та складність багатосторонньої взаємодії створюють додаткові бар’єри для ефективного проєціювання сили.

Використовуючи історичний і функціональний методи аналізу, у статті робиться висновок, що ці обмеження є не лише наслідком сучасної міжнародної ситуації, а й невід’ємною складовою глобальної стратегії США, що впливає на перспективи їхнього втручання в гуманітарні кризи.