Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи

Анотація

Метою дослідження було провести аналіз та концептуалізацію феномену інформаційної держави крізь призму національної безпеки та політичної ідентичності. Відповідно, у дослідженні розглядаються сучасні підходи до концепції інформаційної держави в рамках національної безпеки та політичної ідентичності. Методологія дослідження охоплює аналітичне моделювання взаємозв’язків між інформаційною безпекою і політичною ідентичністю та якісний і кількісний аналізи, що дозволяє визначити основні виклики та подальшу генезу становлення концепції інформаційної держави. Результати дослідження доводять, що інформаційна держава має велику вагу, передусім у гарантуванні національної безпеки, але водночас і у забезпеченні політичної ідентичності. Встановлено, що, за даними Eurostat, до 2024 року 94,7 % держав-членів Європейського Союзу впровадили стандарти інформаційної держави у свої національні системи. Також пропоноване дослідження підтверджує, що існують виклики та ризики, які повʼязані з інформаційними атаками, тероризмом і кіберзлочинністю, зважаючи на використання передових методів соціальної інженерії для маніпуляції суспільною думкою, а також компрометацію критично важливої інфраструктури через уразливості в мережевих протоколах і системах кібербезпеки. З поширенням інформаційних технологій у науковій сфері з’явився термін «електронна держава», проте він досі не має чіткого визначення. Електронна держава – це концепція, яка передбачає розвиток сучасної держави таким чином, що всі сфери суспільного життя, включаючи законодавство, управління та економіку, відображаються в електронному форматі. У дослідженні робиться висновок, що концепція електронної держави зводиться до її розуміння як онтології державного будівництва та функціонування, державного управління і політики. Зі свого боку, подібна онтологія включає вивчення цифрового уряду, електронної демократії, цифрового правосуддя, електронних виборчих технологій, громадського контролю з урахуванням цифровізації. У підсумку, основними ознаками інформаційної держави є розмитість територіальних меж, забезпечення інформаційного суверенітету як із технічної, так і з правової сторони, ефективний захист прав громадян за допомогою цифрових механізмів та інтеграція права у процес інформатизації.