Нові маркери у концептуалізації практики українського волонтерства у воєнний період

Анотація

У пропонованому матеріалі акцентується увага на розширенні засадничих сторін явища волонтерства в Україні, які розкриваються в силу обставин, внаслідок латентних модерністсько-трансформаційних змін українського соціуму як із впливом євроінтеграційного чинника, так і з явним радикальним геополітичним чинником – загарбницької війни з боку росії. Особливу увагу приділено новому змісту окремих мотиваційних проявів, ідентичних для України, потребі їх стимулювання, що впливає на характер соціального включення, розширення та поглиблення громадянської ідентичності. У статті використано: загальнонаукові методи порівняння, описовий метод, аналіз, узагальнення; системний аналіз застосовано при концептуалізації змісту волонтерства у нових реаліях, метод порівняння – при дослідженні особливостей волонтерства в Україні і за кордоном, метод аналогії у інтерпретації волонтерства як форми соціального підприємництва для порівняння та пояснення необхідності бракуючих ланок у системі регулювання волонтерської діяльності за різних умов. На підставі теоретичного аналізу, соціальних досліджень було доповнено мотиваційний зміст волонтерства в Україні в умовах викликів війни, особливості його активізації, зміст проблемних чинників його здійснення. Це виявляється у розкритті різних форм самореалізації та самоактуалізації людини в контексті розвитку громадянської ідентичності, патріотизму, доречного громадянського практицизму в екстраполяції до соціального підприємництва як прояву гуманістичної господарської діяльності. Результати цієї дослідницької роботи мають теоретичну значимість для поповнення знання у концептуалізації волонтерської діяльності.