ПРОБЛЕМАТИКА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ПУБЛІЦИСТИЦІ ЮЛІЯНА ТАРНОВИЧА (МІЖВОЄННЕ ДВАДЦЯТИЛІТТЯ)

Анотація

Мета статті – дослідити особливості артикуляції Ю. Тарновичем багатошарової тематики міжнародних відносин на шпальтах газети «Наш лемко». Завданням розвідки є комплексна реконструкція публіцистики Ю. Тарновича на сторінках «Нашого лемка», присвячена взаєминам українців із поляками, росіянами та євреями. Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Підсумовуючи представлену на сторінках «Нашого лемка» публіцистику Ю. Тарновича, присвячену проблематиці міжнародних відносин, відзначено, що її змістові контури задавало саме життя. Адже русину в його щоденності нерідко дошкульно давалися взнаки агресивна національна та фіскальна політика польської держави, російські агітатори з більшовицькими і москвофільськими гаслами, як і бажання неправедної наживи з боку єврейських корчмарів і перекупників. Все це підштовхувало редактора першої русинської газети до посиленої рефлексії над непростими взаєминами із сусідами з історичної перспективи та в реаліях сьогодення. Наслідками такої рефлексії для Ю. Тарновича було виховання у свого лемківського читача опірності до маніпуляцій непрошених гостей. Подекуди, як це було у єврейському випадку, такі поради перебували під впливом поширеної напередодні Другої світової війни ксенофобії та шкодили самим русинам у їхніх спробах віднайти модель можливо гармонійного міжнаціонального співжиття з незручними сусідами. Втім у цілому публіцистика редактора «Нашого лемка» сприяла утвердженню в русинському середовищі соборницької ідеології та цінностей громадського активізму. Це допомогло лемкам набути потрібні єдність і стійкість у часи світового протистояння, швидко самоорганізуватися після вигнання з рідних земель та вибудувати рівноправний діалог із представниками різних народів у нових країнах проживання.