МЕДІАЦІЯ ЯК СПОСІБ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ

Дар’я Сергіївна Лікарчук

doi:10.31866/2616-745x.8.2021.249009

Автор(и)

Дар’я Сергіївна Лікарчук Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1603-7601

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249009

Ключові слова:

політичний конфлікт, медіація, управління політичним конфліктом, медіатор, врегулювання конфлікту, суб’єкти конфлікту, динаміка розвитку конфлікту

Анотація

У статті аналізується політичний конфлікт – зіткнення й протиборство різних соціально-політичних сил і суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої цілі та інтереси, пов’язані, насамперед, із боротьбою за здобуття влади, перерозподіл та зміну свого політичного статусу. Відзначається, що правління політичним конфліктом – це діяльність визначених суб’єктів щодо врегулювання конфлікту, або гармонізації його ходу для раціонального досягнення цілей учасників поточного політичного процесу. Досліджено специфіку й розкрито аспекти медіації як одного з сучасних способів вирішення політичних конфліктів. В основу статті покладено ціль дослідити специфіку й аспекти медіації як одного з сучасних способів вирішення політичних конфліктів. Політична медіація – форма опосередкування явищ політичного життя – солідарний компонент взаємодії владних структур і громадських сил, що сприяє вирішенню протиріч на користь позитивного розвитку держави та суспільства, міждержавних відносин. Завдання медіаторів не в тому, щоб ухвалити рішення третейського суду або вирок. Швидше від самих сторін конфлікту залежить вироблення рішення, що оптимально відповідає їхнім інтересам. У результаті досягнутої домовленості мають виграти усі. У статті встановлено, що розглядаючи історію становлення медіації як ефективну технологію регулювання політичних конфліктів, можна дати наступне визначення: медіація – це ефективний метод регулювання політичних конфліктів з участю третьої (нейтральної) сторони, яка є зацікавленою лише в тому, щоб сторони вирішили свій конфлікт.

Біографія автора

Дар’я Сергіївна Лікарчук , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Кандидат політичних наук

Посилання

Beardsley, K. (2011). The Mediation Dilemma. New York: Cornell University Press.

Beriker, N. (2009). Conflict Resolution: The Missing Link between Liberal International Relations Theory and Realistic Practice. Handbook of Conflict Analysis and Resolution. Routledge, pp. 256–271.

Cooper, D. (2011). Challenging Contemporary Notions of Middle Power Influence: Implications of the Proliferation Security Initiative for „Middle Power Theory.Foreign Policy Analysis, Volume 7, Issue 3, pp. 317–336.

Hjarvard, S. (2008).The mediatization of society: A theory of the media as agents of social and cultural change. Nordicom Review,Vol.29, issue 2, pp. 102–131.

Lande, J. (2000). Toward More Sophisticated Mediation Theory. Journal of Dispute Resolution, no. 2, pp. 321–334. Likarchuk, N. (2020). Favoritism as a Manifestation of Corruption and Managerial Incompetence.Bulletinof theTaras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, no. 11 (1),pp. 17–22.

Mishchenko, A., Shevel, I., Likarchuk, D., Shevchenko, M. (2021). The aspects of international communication: Strategic partnership of Ukraine and Turkey. Linguistics and Culture Review, no. 5(S4), pp. 1895–1913.

Wallensteen, P., Svensson, I. (2014). Talking peace: International mediation in armed conflicts. Journal of Peace Research, Vol. 51, pp. 315–327.