«…DE CONSENSUS NOBILIUM ET CIVIUM»: УТВЕРДЖЕННЯ ВЛАДИ МОРАВСЬКОГО МАРКГРАФА ПРШЕМИСЛА В АВСТРІЙСЬКОМУ ГЕРЦОГСТВІ У 1251–1252 РОКАХ

Ігор Михайлович Ліхтей

doi:10.31866/2616-745x.7.2021.233316

Автор(и)

Ігор Михайлович Ліхтей Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5458-7252

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233316

Ключові слова:

Чеське королівство; Австрійське герцогство; Вацлав І; Фрідріх ІІ Бабенберг; моравський маркграф Пршемисл; Маргарета Бабенберг

Анотація

Мета наукової студії – простежити процес утвердження влади чеського королевича Пршемисла в Австрійському герцогстві у 1251–1252 рр. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності й наукової достовірності. Використано історико-системний та порівняльно-історичний методи. Важливе значення має також методика аналізу джерел. Ідеться про документи чеського дипломатарію, а також наративні матеріали (аннали й хроніки), які було написано у Празі та в окремих регіонах Священної Римської імперії. Заслуговують на увагу і дані Галицько-Волинського літопису. У процесі проведеного дослідження відзначається, що чеський король Вацлав І проявляв до володінь Бабенбергів, що об’єднували Австрійське та Штирійське герцогства, неабиякий інтерес. Першу спробу поширити свій вплив на ці землі він здійснив, одруживши у травні 1246 р. старшого сина Владислава з племінницею тодішнього герцога Фрідріха ІІ Бабенберга – Гертрудою. Однак невдовзі Фрідріх ІІ Бабенебрг загинув, а Владислав помер. Через відсутність прямих спадкоємців Австрія та Штирія стали об’єктом вторгнень із боку Угорщини та Баварії, що завдавало значних збитків населенню герцогств. Свої претензії на ці території висував і німецький імператор Фрідріх ІІ Штауфен. Однак восени 1251 р. у Празі відбулися перемовини Вацлава І із представниками австрійського нобілітету, які запропонували йому перебрати владу в герцогстві. Він відрядив у Подунав’я свого другого сина – моравського маркграфа Пршемисла. Закцентовано увагу на тому, що Пршемисла було обрано герцогом зі згоди австрійської знаті й містян. До Австрії його супроводжувала чеська шляхта, тобто він прибув сюди не як бідний найманець, а як син і спадкоємець авторитетного володаря. Відтак Пршемисл одружився із сестрою Фрідріха ІІ Бабаенберга – Маргаретою. Цей шлюб було укладено з політичного розрахунку, та він забезпечив Пршемислові права на спадщину Бабенбергів. Щоправда, утвердження влади Пршемисла у Штирії на той момент залишалося відкритим.

Біографія автора

Ігор Михайлович Ліхтей , Ужгородський національний університет

кандидат історичних наук, доцент

Посилання

‘Annales Sancti Rudperti Salisburgenses a. 1–1286 (Tab.V)’ [Annals of St. Rudperti Salisburgensis]. (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX, pp. 758–810.

Antonín, R. (2010). Přemysl Otakar II. a zisk zemí babenberského dědictví [Přemysl Otakar II. and the profit of the countries of the Babenberg heritage]. Pocta králi: k 730. výročí smrti českého krále, rakouského vévody a moravského markraběte Přemysla Otakara II. Libor Jan, Jiří Kacetl a kolektiv. Brno; Znojmo: Matice moravská pro projekt Pocta králi železnému a zlatému: Výzkumné středisko pro dějiny střední Evropy: prameny, země, kultura, pp. 55–71.

Barvinskyi, B. (1903). Preshburckyi zizd v spravi spadshchyny po Babenberhakh. (Prychynok do istorii velykoho avstriiskoho bezkorolivia) [Presbourg Congress on the Babenberg Heritage. (Reason for the history of the great Austrian kingdom)]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka, rik ХII, t. LII, book. II, pp. 1–27.

Bil'basov, V. (1867). Popovskіj korol'. Genrih IV Raspe. Landgraf Turingіi iz doma Ludovika Borodatago (22 maja 1246 – 17 fevralja 1247) [King of Pop. Henry IV Raspe. Landgrave Touringia from the house of Ludovik Borodatago (May 22, 1246 – February 17, 1247)]. Kіev: V universitetskoj tipografіi.

Codex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae [Codex diplomaticus letter kingdom of Bohemia]. (1962).Tomus IV, fasc. 1. Pragae: ČSAV.

‘Continuatio Garstensis a. 1182–1257’ [Continuation of Garstensis. 1182 –1257]. (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum. Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae: Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX, pp. 593–600.

‘Continuatio Lambacensis a. 1197–1348’. (Tab. III) [Continuation of Lambacensis. 1197-1348. (Tab. 3)]. (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae. pp. 556–561.

‘Continuatio Praedicatorum Vindobonensium a. 1025–1283’. (Tab.V.) [Continuation of Preachers Vienna. 1025 – 1283. (Tab.V.)]. (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae. pp. 724–732.

‘Continuatio Sancrucensis II. a. 1234–1266’ [A continuation Sancrucensis 2. a. 1234-1266]. (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae. pp.637–646.

‘Deutsche Chroniken und andere Geschichtsbűcher des Mittelalters’ [German chronicles and other history books of the Middle Ages]. (1890). Nach den Abschriften Franz Lichtensteins; herausgyeben von Joseph Seeműller. Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum qui vernacula lingua usi sunt. tomus V, pars І. Ottokars Ősterreichische Reimchronik. Hannover: Hahnsche Buchhandlung.

‘Druhé pokračování Kosmovy kroniky’ [The second continuation of the Cosmos Chronicle]. (1974). Pokračovatelé Kosmovi, z lat. rukopisů přel. Karel Hrdina, V.V. Tomek a Marie Bláhová. Praha: Svoboda. pp. 75–191.

Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum [The Epistle of the world, 13 out of the registers of the Roman pontiffs]. (1894). Beroini: apud Weidmannos, tomus III.

Florovskij, A. V. (1935). Chehi i vostochnye slavjane [Czechs and Eastern Slavs]. Praga: Slovansky ustav, Vol. І.

Gloger, B. (2003). Imperator, Bog i d'yavol. Fridrih ІІ Gogenshtaufen v istorii i legende [Emperor, God and Devil. Frederick II Hohenstaufen in history and legend]. Saint-Petrsburg.

‘Hermanni Altahensis Annales a. 1137–1273’ [Herman Annals of Altahensis. 1137–1273]. (1861). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus XVII, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae: Impensis bibliopolii Hahniani. pp. 381–407.

Homolka, J. (1982). K ikonografii pečetí posledních Přemyslovců [On the iconography of the seals of the last Přemyslids]. Umění doby posledních Přemyslovců. Roztoky u Prahy: Středočeské muzeum: Středisko státní památkové péče a ochrany přírody Středočeského kraje. pp. 159–179.

Hrushevskyi, M. (1903). Do spravy khronolohichnoi zviazy v Halytsko-volynskii litopysy. Kilka zamitok do statti B. Barvinskoho [To the case of chronological connection in the Galician-Volyn chronicle. A few notes to the article by B. Barvinsky]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka, rik ХII, Vol. LII, book. II, pp.1–5.

Hrushevskyi, M. (1993). Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Rus’], Vol.3. Kyiv: Naukova dumka.

Kotliar, M. F. (1998). Halytsko-Volynska Rus [Galicia-Volyn Russia]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Alternatyvy”.

‘Letopisy České od roku 1196 do roku 1278’ [Czech Chronicles from 1196 to 1278]. (1874). Fontes rerum Bohemicarum. Prameny dějin českých, vydávané z nadání Palackého. Tom II. Fasc. 1. Praha: Nákladem musea Království Českého. pp. 282–303.

Mika, N. (2008). Walka o spadek po Babenbergach 1246-1278 [Fight for the legacy of Babenbergach 1246-1278]. Racibórz: WAW Grzegorz Wawoczny.

M. N. (1902). Bohdan Barvynskyi. Zъizd halytskoho kniazia Danyla z uhorskym korolem Beloiu IV v Preshburzi 1250 r. Istorychno-krytychna analiza. Lviv, 1901 [Bogdan Barvinsky. Congress of the Galician Prince Daniel with the Hungarian King Bela IV in Presburg in 1250. Historical and critical analysis. Lviv, 1901]. Kievskaia Staryna. T. LXXVI/I, pp. 38–39.

Maliniak, P. (2008). K sobášnej politike Bela IV. Dynastická svadba vo Zvolene a jej reflexie v historiografii [On the wedding policy of Bela IV. Dynastic wedding in Zvolen and its reflection in historiography]. Historický časopis. Roč. 56, č. 1, pp. 125–135.

Novotný, V. (1928). České dĕjiny. Dilu I. Část III. Čechy královské za Přemysla I. a Václava I. (1197–1253) [Czech history. Part I. Part III. Royal Bohemia under Přemysl I. and Václav I. (1197–1253)], Praha: Nákladem Jana Laichtera.

Pashuto, V. T. (1950). Ocherki po istorii Galicko-Volynskoj Rusi [Essays on the history of Galicia-Volyn Rus]. Moscow: AN SSSR Publishing.