ВИКРИВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ

Автор(и)

  • Наталія Василівна Лікарчук Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, академік Академії політичних наук України

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.6.2020.218792

Ключові слова:

викривлення інформації, джерела інформації, система управління, державні та спеціалізовані (силові) органи, політичні партії, засоби масової інформації, корпорації, соціологічні структури

Анотація

Саме проблема викривлення інформації пов’язана з розповсюдженням, накопиченням та обробкою даних в інформаційному суспільстві. Спотворення інформації складає певну атрибутивну рису людської комунікації, тому уміння краще розуміти й розпізнавати її важливе практично для всіх сфер суспільного життя. Причин кривотлумачення інформації безліч, але в основному вони пов’язані з ворожою конкуренцією; зіткненням протилежних інтересів; підтасуванням фактів, умисним введенням суспільства в оманливий стан; «помилковими», а то й фальшивими поясненнями, висновками та інтерпретаціями; створенням «неіснуючої реальності» й для досягнення перемоги над суперником та його дискредитацією. На практиці найбільше викривлення інформації спостерігається при плануванні робіт, при усних розпорядженнях й прийнятті рішень. Хибна інформація може бути імпульсивною – це шуми різного характеру, радіохвилі, спеціальні передавальні пристрої, а також утома, неуважність, надлишкова емоційність; епізодичною, що пов’язано з висмикування інформаційних даних та інформацією поданою у відповідному часі та контексті. Виділяють й стратегічне викривлення інформації, яке направлене на поступове створення бажаного образу (держави, партії, особи). Визначено, що недостовірні повідомлення розповсюджуються основними підсистемами та їх елементами: державою, політичними партіями, спеціалізованими службами, ЗМК, корпораціями й агенціями. Ненадійні та недостовірні данні постійно «перетікають» з однієї сфери в іншу, посилюючи та загострюючи конфлікти й активізуючи протиріччя у суспільстві, створюючи кризові ситуації в державі. У статті висловлено припущення, що в Україні таке «терпиме й поблажливе» ставлення громадян до викривлення інформації органами влади, спецслужбами, політичними партіями, посадовими особами, ЗМІ зберігається через «стійкість» шаблонів поведінки і цінностей, які були властиві пострадянському простору (маємо на увазі – людину маси).

Біографія автора

Наталія Василівна Лікарчук, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, академік Академії політичних наук України

доктор політичних наук, професор

Посилання

Bogl, D. (2011). Bitva za dushu kapitalizma [The battle for the soul of capitalism]. Moscow: Gaidai Institute Publishing House.

Evdokimov, V. A. (2015.) ‘Sistemnoe iskazhenie soobshchenii v postinformatsionnom obshchestve’ [Systemic distortion of messages in the post information society]. Nauka o cheloveke : gumanitarnye issledovaniya [Human Science: Humanities Research], no. 1(19), pp. 120–127.

Hontarenko, L. O. (2017). 'Vykrevlennia informatsii yak vplyv na hromadski uiavlennia pro viinu’ [Distortion of information as an impact on public perceptions of war ]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal [Ukrainian Psychological Journal], no. 1, pp. 17–25.

Likarchuk, D. S. (2014). ‘Osoblyvosti konfliktu v politychnii sferi’ [Specifics of Conflict in Political Sphere]. Hileia [Gilea], issue 83, pp. 358–361.

Likarchuk, N. V. (2013). ‘Bazovi semiotychni modeli komunikatsiï’ [Basic semiotic models of communication]. Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialno-politychnykh dystsyplin. Seriia 22 [Political sciences and methods of teaching socio-political disciplines. Series 22], issue 16, pp. 69−74.

Lylleker, D. (2010). Politicheskaya kommunikatsiya. Klyuchevye kontsepty [Political communications. Key concepts]. Moscow: Gumanitarnyi Tsentr.

Pocheptsov, H. (2011). ‘Chomu i yak vidbuvaietsia vykryvlennia realnosti v informatsiinomu prostori’ [Why and how is the distortion of reality in the information space]. Media Sapiens, [online]. Available at: https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/9079/2020-09-09-chomu-i-yak-vidbuvaetsya-vikrivlennya-realnosti-v-informatsiinomu-prostori/.

Solov'ev, A. I. (2015). ‘Gosudarstvennye resheniya: kontseptual'nyi prostor i tupiki teoretizatsii’ [Government decisions: conceptual space and theorizing dead ends]. Polis (Politicheskie issledovaniya) [Polis (Political Studies)], no. 3, pp. 127–146.

Toffler, E. (2000). Tretia Khvylia [The Third Wave]. Kyiv: Vsesvit Publishing House.

Yafonkin, A. O. (2017). ‘Obih nepravdyvoi informatsii v zasobakh masovoi komunikatsii Ukrainy’ [Circulation of false information in the media of Ukraine]. Mizhnarodnyi yurydychnyi visnyk: aktualni problemy suchasnosti (teoriia i praktyka) [International Legal Bulletin: current issues (theory and practice)], issue 2–3, no. 6–7, pp. 153–158.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-11

Як цитувати

Лікарчук, Н. В. (2020). ВИКРИВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (6), 216–225. https://doi.org/10.31866/2616-745x.6.2020.218792

Номер

Розділ

СУСПІЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ