ОСОБЛИВОСТІ ГІБРИДНИХ КОНФЛІКТІВ У КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.5.2020.203677

Ключові слова:

гібридний конфлікт, агресія, війна, активні заходи

Анотація

Автором досліджуються особливості сучасного гібридного конфлікту як сукупності військових і політичних засобів конфронтації, поєднаних із масштабним  застосуванням  інформаційно-психологічних  методів  впливу. Метою дослідження є з’ясування специфіки гібридних конфліктів як найбільш поширеної форми масової конфліктної взаємодії в глобалізованому світі та визначення особливостей російської агресії проти України як гібридного конфлікту. Застосувавши системні, аналітичні та компаративні методи, автор робить висновок про те, що неспровокована російська гібридна агресія проти України стала і превентивною дією Росії на упередження краху сценарію відтворення євразійської імперії шляхом ліквідації української суверенної держави і каталізатором процесу глобального протистояння Росії із колективним    Заходом    шляхом    реінтеграції    пострадянського    простору. У результаті    дослідження    визначено,    що    сучасний    гібридний    конфлікт постає як сукупність заздалегідь підготовлених і оперативно реалізованих традиційних і нестандартних дій військового, дипломатичного, економічного, інформаційно-психологічного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних   цілей.   У   висновках   виявлено,   що   для   ефективної   протидії гібридній агресії важливим завданням постає передбачення та розкриття задумів супротивника та його дезорієнтація з тим, щоби попередити його деструктивні дії, військовими та невійськовими засобами створити несприятливі умови для його протидії та нав’язати свою волю, перехопивши ініціативу у веденні інформаційної війни.

Біографія автора

Kostiantyn Semchynskyi, Київський університет культури

кандидат філософських наук, доцент

Посилання

Creveldvan, M. (1991). The Transformation of War: The Most Radical Reinterpretation of Armed Conflict Since Clausewitz. NewYork: FreePress.

Doroshko, M. (2018). Hibrydna viina Rosii proty Ukrainy pislia Revoliutsii hidnosti [Russian hybrid war against Ukraine after the revolution of dignity]. Kyiv: Nika-Tsentr.

Dubov, D. V. ed. (2017). “Aktyvni zakhody” SRSR proty SShA: proloh do hibrydnoi viiny: analiychna dopovid [“Active measures” of the USSR against the United States: a prologue to the hybrid war: analytical report]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.

Glenn, R. W. (2009). Thoughtson “Hybrid” Conflict. Small Wars Journal, [online] Available at:https://smallwarsjournal.com/blog/journal/docs-temp/188- glenn.pdf.

Hoffman, F. J. (2008). Conflict in the 21-st century: the Rise of Hybrid War, [online]. Potomac Institute for Policy Studies. Available at: https://www.potomacinstitute.org/images/stories/publications/potomac_hybrid war_0108.pdf.

Holovchenko, V. (2016). Hibrydna viina Rosii proty Ukrainy: istoryko- politychne doslidzhennia [Russian hybrid war against Ukraine: historical and political research]. Kyiv: Nika-Tsentr.

McCuen, J. (2008). Hybrid Wars. Military Review, Vol. 88, no. 2, [online] Available at: https://www.armyupress.army.mil/Portals/7/military- review/Archives/English/MilitaryReview_20080430_art017.pdf.

Rosiia zastosovuie do Ukrainy taktyku "miatezhevoiny"[Russia applies the "rebel-war" tactics to Ukraine]. (2014). Galinfo, [online] Available at:https://galinfo.com.ua/blogs/rosiya_zastosovuye_do_ukrayiny_taktyku_myatezhevoy ni_161650.html.

Tagarev, T. (2018). Hybrid warfare: Emerging research topics. Information&Security: An International Journal, [online] Available at: https://infosec- journal.com/article/hybrid-warfare-emerging-research-topics.

Vlasiuk, O. S. (2017). Kremlivska ahresiia proty Ukrainy: rozdumy v konteksti viiny [Kremlin’s aggression in the context of war]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-10

Як цитувати

Semchynskyi, K. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ГІБРИДНИХ КОНФЛІКТІВ У КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (5), 66–76. https://doi.org/10.31866/2616-745x.5.2020.203677

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ