РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВРЕГУЛЮВАННІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ

Daria Likarchuk

doi:10.31866/2616-745x.5.2020.203663

Автор(и)

Daria Likarchuk Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-1603-7601

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.5.2020.203663

Ключові слова:

конфлікти, міжнародні організації, ООН, міжнародні конфлікти, зовнішньополітичні конфлікти

Анотація

Сучасна дипломатія багато в чому буде залежати від того, яким шляхом здійснюватиметься становлення нового світового порядку. Висуваються різні варіанти політичної структури світу: від однополярного / багатополярного світу до світового уряду. На міжнародній арені буде зростати роль недержавних акторів, разом із тим продовжиться процес розмивання національного суверенітету. У зв’язку з цим дипломатію чекають серйозні випробування на міцність, їй доведеться пристосовуватися до сучасних умов, а також виконувати сполучну функцію між державними і недержавними учасниками міжнародних відносин. Інформаційні потоки стають важелями управління, а саме: суспільно- економічними, соціально-політичними, міжнародними процесами. Нині можна говорити «про становлення глобальної інформаційної індустрії, яка переживає період технологічної конвергенції, організаційних поєднань, законодавчої лібералізації, про роль знань, інформації в економічному розвитку, появі нових форм «електронної» демократії, про структурні зрушення в зайнятості». Роль міжнародних організацій у міжнародних відносинах зазнала якісних змін. Із допоміжних інструментів для вирішення окремих проблем взаємодії суверенних держав вони перетворилися на сегмент міжнародного життя. Міжнародним організаціям належить винятково важлива роль у вирішенні конфліктів. Дедалі більше місця в їх діяльності займає запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Механізм вирішення конфліктів організаціями носить переважно політичний характер, але при цьому він, зрозуміло, спирається на міжнародне право.

Біографія автора

Daria Likarchuk, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат політичних наук

Посилання

Boyd-Barrett, O. (2017). Ukraine, Mainstream Media and Conflict Propaganda. Journalism Studies, no. 8 (18), pp. 1016–1034.

Helbreit, D. K. (2004). Novoe industryalnoe obshchestvo [The New Industrial State]. AST.

Likarchuk, D. S. (2016). Osnovni sposoby vyrishennia parlamentskykh konfliktiv u suchasnii Ukraini [The main ways of resolving parliamentary conflicts in modern Ukraine]. Suspilno-politychni protsesy [Social and Political Aspects], no. 3, pp. 95–150.

Likarchuk, D. S. (2019). Yevropeiskyi Soiuz ta Ukraina: perspektyvy ta problemy adaptatsii [The European Union and Ukraine: perspectives and problems of adaptation]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty [International Relations: Theory and Practical Aspects], issue 3, pp. 41–49. DOI: 10.31866/2616-745x.3.2019.159101.

Likarchuk, N. V. (2014). Sutniststratehii planuvannia yak funktsii upravlinnia. [The essence of planning strategy as a function of management]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia: Derzhavne upravlinnia [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series in Public Administration], no. 1, pp. 37–40.

Simons, G. (2016). News and Syria: Creating key media moments it the conflict. Cogent social sciences, no. 2, pp. 10–16.

Surma, I. (2016). Pushing the Boundaries of Digital Diplomacy: The International Experience and the Russian Practice. Proceedings of The 11th International Conference on Cyber Warfare and Security, [ICCWS], pp. 304-311.

Vazhna, K. A. (2012). Kontseptsiia kryminalnoi vidpovidalnosti derzhavy u doktryni mizhnarodnoho prava [The Concept of Criminal Responsibility of the State in the Doctrine of International Law]. Derzhava i pravo [State and Law], issue 56, pp. 483–489.