DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.4.2019.177648

МОВА І КУЛЬТУРА В ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІЙ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ

Inna Kostyrya

Анотація


Стаття аналізує основні проблеми розвитку української мови і культури в євроінтеграційній стратегії нашої держави. Прагнучи намітити шляхи її подолання в концептуальному вимірі автор звернулась до напрацювань зарубіжних і українських дослідників. Дослідження доводить, що мова і культура в євроінтеграційній стратегії України залишаються її головними пріоритетами, незважаючи на посилення глобалізаційних трендів. Водночас є гостра потреба інституціалізації культурної дипломатії України. Нажаль, повільний розвиток культурної дипломатії зумовлений нестачею фінансових та адміністративних ресурсів, системності у формуванні культурних ініціатив та грамотної культурної політики в цілому. Варто поглибити саме фахове бачення проблем її розвитку. Задля цього при нагоді стане досвід інституціалізації більш успішних європейських держав, який необхідно інтерпретувати з огляду на українські реалії. Більшість з них розробили цілі мережі інституцій культурної дипломатії, котрі мають на меті вироблення культурних цінностей у різноманітних соціокультурних контекстах. Яскравими прикладами таких інституцій є Британська Рада, Французький Інститут, Чеський центр, Польський Інститут, Ґете-Інститут в Україні, чия діяльність сприяє зміцненню міжкультурної взаємодії. Особлива увага в статті приділена концепції мультикультуралізму, що склалася в Західній Європі. Виявлено, що вона вимагала політичного визнання особливої «життєвої моделі» меншин в якості рівноправної моделі більшості приймаючої сторони. Проблема полягає в тому, що пара «більшість-меншість» залишалася на тих же позиціях, що і в концепції асиміляції, з різницею лише, що меншість підтримувалася в своїй інакшості, а не асимілювалася до більшості. Незважаючи на благі наміри, в реальності мультикультуралізм, підкреслюючи відмінні риси різних спільнот, може призвести до сегрегації, створення національних та/або конфесійних районів, по відношенню до яких будуть зберігатися ті ж самі стереотипи та взаємні упередження. В статті показано, що толерантність є не просто бажаним станом суспільної та міждержавної комунікації, але й неодмінною умовою збереження миру на планеті.

Ключові слова


мова; культура; європейська інтеграція; глобалізація; регіоналізації; Україна

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Chervyakova, O. (2017). ‘Movne pytannia kriz pryzmu mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia u sferi kultury’ [Language issue through the prism of mechanism of public administration in the sphere of culture]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv [Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Leaders], no. 3, pp. 17–22.

Meriia datskoho mista, kerivnytstvo yakoi v bilshosti – musulmany, vidmovylasia vid rizdvianoi yalynky [The City Hall of the Danish city, with the most authority been Muslims, refused to install the Christmas tree]. (2012). Korespordent [Correspondent]. [online] Available at: https://ua.korrespondent.net/world/1423548-meriya-datskogo-mista-kerivnictvo-yakoyi-v-bilshosti-musulmani-vidmovilasya-vid-rizdvyanoyi-yalinki [Accessed 23 February 2019].

Ozminska, I. D. (2014). ‘Movna polityka i praktyka: superechnosti vyznachennia ta realizatsii’ [Language policy and practice: contradictions in definition and implementation]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii [Humanitarian Bulletin Zaporizhzhia State Engineering Academy], no. 56, pp. 197–207. DOI: 10.30839/2072-7941.2014.22720

Pelahesha, N. (2010). ‘movna polityka yak instrument rozvytku komunikatyvnoho prostoru Yevropeiskoho Soiuzu’ [Language policy as an instrument for the development of the communicative space of the European Union]. Stratehichni priorytety [Strategic priorities], no. 3, pp. 28–39.

Rozumna, O. (2016). Kulturna dyplomatiia Ukrainy: stan, problemy, perspektyvy [Cultural diplomacy of Ukraine: state, problems, perspectives]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.

Rusanivskyi, V. M. (2001). Istoriia ukrainskoi literaturnoi movy [History of the Ukrainian literary language]. Kyiv: ArtEk.

Semyhinivska, T. H. (2017). ‘Vplyv hlobalizatsii na movu yak aspekt kultury suspilstva’ [Impact of globalization on language as an aspect of the culture of society]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Filolohiia” [Bulletin of Sumy State University. Series in Philology], no, 1, vol. 2, pp. 45–49.

Terepyshchyi, S. O. (2016). Suchasni osvitni landshafty [Modern educational landscapes]. Кyiv: Feniks.

Vakhovskyi, L. Ts., Lytvynov, O. M. (2006). ‘Yevrointehratsiia i kulturnyi tradytsionalizm u rehuliuvanni sotsialnykh vidnosyn: zitknennia tsinnostei i tsili osvity’ [European integration and cultural traditionalism in regulating social relations: clash of values and education aims]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav [Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs], no. 35, pp. 346–350.

Vitovych, I. (2017). ‘U Frantsii meru zaboronyly stavyty rizdvianyi vertep’ [In France the mayor was banned from setting up a Christmas vertep]. Ukraina moloda [Young Ukraine], [online]. Available at: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/117728 [Accessed 14 February 2019].

Zabolotska, L. (2012). ‘Ukrainska mova v konteksti suchasnoi movnoi sytuatsii Ukraini (do pytannia pro yii rol v umovakh hlobalizatsii)’ [Ukrainian language in the context of the modern language situation in Ukraine (to the question of its role in the conditions of globalization)]. Ukrainoznavchyi almanakh [Ukrainian Studies Almanac], no. 9, pp. 347–350.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Інна Олександрівна Костиря

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.