ФОРТИФІКАЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ КІНЦЯ ХVII–ХVIII СТ. НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ІСТОРІОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ (Частина І)

Norbert Morawiec; Valerii Lastovskyi

doi:10.31866/2616-745x.3.2019.159119

Автор(и)

Norbert Morawiec Університет імені Яна Длугоша в Ченстохові, Чехонстов, Польща https://orcid.org/0000-0001-5025-5528
Valerii Lastovskyi Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-8900-5569

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159119

Ключові слова:

Україна, фортеці, XVIII ст., українська історіографія, міжнародні відносини

Анотація

Сьогодні перспективним науковим напрямом є історіографія міжнародних відносин, до якої належить вивчення багатьох теоретичних і практичних аспектів. Нині практично відсутні історіографічні дослідження фортифікаційних систем як одного із факторів міжнародних відносин.

Методологічною основою для даного дослідження став історіографічний метод, поєднаний з іншими загальними науковими методами. Джерельною основою (історіографічною) для роботи послужили наукові дослідження сучасних українських авторів.

Метою статті є наближення читача до досягнень сучасної української історіографії у сфері дослідження укріплень, що знаходяться на території сучасної України. З’ясовується, що дослідники розглядали укріплення з різних точок зору, вважаючи їх військовими будівлями, історичними пам'ятками, архітектурними комплексами, а також культурними явищами, які мають незаперечний вплив на існування фортифікаційної бригади та місцевої громади.

Дослідження є україномовною версією публікації «Historyk w świecie szańców, bastionów, rawelinów…. XVIII-wieczne obiekty fortyfikacyjne leżące na terenach dzisiejszej Ukrainy we współczesnej historiografii ukraińskiej» (в друці).

Біографії авторів

Norbert Morawiec, Університет імені Яна Длугоша в Ченстохові, Чехонстов

доктор, ад’юнкт

Valerii Lastovskyi, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор історичних наук, професор

Посилання

Borek, P. (2001). Ukraina w staropolskich diariuszach i pamiętnikach. Bohaterowie, fortece, tradycja, Kraków.

Cherednychenko, Ye. (2013). ‘Kataloh planiv Kyievo-Pecherskoi lavry z fondu inzhenernoi komandy Kyievo-Pecherskoi fortetsi Tsentralnoho derzhavnoho istorychnoho arkhivf Ukrainy’ [Catalogue of the Kyiv-Pechersk Lavra plans from the fund of the engineering team of the Kyiv-Pechersk Fortress of the Central State Historical Archive of Ukraine]. Lavrskyi almanakh [the Lavra Almanac], issue 28.

Cherednychenko, Ye. (2013). Litopys Kyievo-Pecherskoi fortetsi yak dzherelo z istorii Kyievo-Pecherskoi lavry [Chronicle of the Kyiv-Pechersk Fortress as a source for the history of the Kyiv-Pechersk Lavra]. Lavrskyi almanakh [the Lavra Almanac], issue 28.

Cherevko, I., Samoilenko, L. (2005). ‘Inzhenerno-heolohichni faktory deformatsii pamiatok Kyievo-Pecherskoho zapovidnyka’ [Engineering and geological factors of deformation of monuments of the Kyiv-Pechersk Reserve]. Mohylianski chytannia 2004 [Mohyla Readings, 2004].

Ciesielski, T. (2013). ‘Na peryferiach europejskiej sztuki fortyfikacyjnej. Twierdze państwowe w południowo-wschodniej Rzeczypospolitej w XVIII w.’ Militarne tradycje Kędzierzyna-Koźla, Śląska i Rzeczypospolitej, T. II. Kędzierzyn-Koźle.

Ciesielski, T. (2016). ‘Twierdze prywatne w województwach południowo-wschodnich Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVIII w.’ Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej. Oświęcim.

Dybaś, B. (1998). Fortece Rzeczypospolitej. Studium z dziejów budowy fortyfikacji stałych w państwie polsko-litewskim w XVII wieku. Toruń.

Epanchin, N. (1911). ‘Ocherk sobytii 1812 goda v predelakh Kievskogo voennogo okruga’ [Essay on the events of 1812 within the limits of the Kiev military district]. Voenno-istoricheskii vestnik [Military historical bulletin], no. 7–8, pp. 5–11.

Fedunkiv, Z. (2017). Oboronni sporudy Halytskoi zemli Ruskoho voievodstva yak obiekty kulturnoi spadshchyny (1434–1772) [Defensive structures of the Galician land of the Russian Voivodship as objects of cultural heritage (1434–1772)]. D.Ed. The Centre for monuments research of the NAS of Ukraine and USPHCM.

Filimonov, D. (2012). ‘Serhiivska fortetsia: malovidoma pamiatka Prysamaria kintsia XVII – pochatku XVIII stolit’ [Serhiiv Fortress: a little-known landmark of the Saisamaria at the end of the XVII – beginning of the XVIII centuries]. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini [New research on the monuments of the Cossack era in Ukraine], issue 21, part 2, pp 137–149.

Ivakin, H., Balakin, S., (2008). ‘Rozkopky na terytorii Staroho kyivskoho Arsenalu 2005–2007 rokiv’ [Excavations on the territory of the Old Kiev Arsenal 2005–2007]. Lavrskyi almanakh [The Lavra Almanac], issue 21, pp. 9–23.

Ivchenko, A., Parkhomenko, O. (2009). Ukraina. Fortetsi, zamky, palatsy [Ukraine. Fortresses, castles, palaces]. Kyiv: Kartohrafiia.

Janczykowski, J. (2000). ‘O potrzebie badań fortyfikacji Kamieńca Podolskiego’. Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu, T. I. Kraków.

Janczykowski, J. (2005). ‘Kamieniec Podolski – fortyfikacje twierdzy’. Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu, T. II. Kraków.

Kovalova, I. (2008). ‘Novi svidchennia vkhodzhennia ukrainskoi kozatskoi starshyny do skladu harnizonu Bohorodytskoi fortetsi naperedodni viiny 1735–1739 rr.’ [New evidence of the Ukrainian Cossack elder entry in the Blessed Virgin fortress garrison on the eve of the war of 1735–1739]. Sicheslavskyi almanakh, issue 3, pp. 83–87.

Krainia, O. (2008). ‘ Novi materialy do istorii Voznesenskoho Pecherskoho monastyria’ [New materials to the history of the Ascension Monastery of the Pechersk]. Lavrskyi almanakh [The Lavra Almanac], issue 21, pp. 66–111.

Król-Mazur, R. (2008). Miasto trzech nacji. Studia z dziejów Kamieńca Podolskiego w XVIII wieku. Kraków.

Kryvko, I. (2002). ‘Kamianyi Zaton’. Ukrainske kozatstvo: Mala entsyklopediia [Ukrainian Cossacks: Small Encyclopedia]. Kyiv: Heneza; Zaporizhzhia: Premier.

Lastovskyi, V. (2018). ‘Istoriia mizhnarodnykh vidnosyn: teoretychnyi format’ [History of international relations: theoretical format]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty [International Relations: Theory and Practical Aspects], Vol. 1, pp. 34–43. DOI:https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133330.

Lenchenko, V. (1989).’ Ostannia kozatska stolytsia na Dnipri’ [The Last Cossack Capital on the Dnipro]. Pamyatky Ukrayiny [Sights of Ukraine], no. 2, pp. 38–42.

Lenchenko, V. (1990). ‘Na horodyshchi Kamianskoi Sichi’[At the settlement of Kamenskaya Sich]. Pamyatky Ukrayiny [Sights of Ukraine], no. 1, pp. 20–22.

Lesyk, O. (1993). Zamky ta monastyri Ukrainy [Castles and Monasteries of Ukraine]. Lviv: Svit.

Men'shov, D. (1913). Staro-Kievskaya i Pecherskaya kreposti [the Old Kiev and Pechersk Fortresses]. Kiev.

Milchev, V. (2016). ‘Serhiivska fortetsia na zemliakh Zaporozkoi Sichi (1689–1711)’ [The Serhiiv Fortress on the lands of the Zaporozhian Sich (1689–1711)]. Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej. Oświęcim.

Motsia, B. (2009). ‘Okhorona kordoniv na Ukraini za doby hetmana Ivana Mazepy’ [Border Guard in Ukraine for the time of Hetman Ivan Mazepa]. Mohylianski chytannia 2009: Mazepynska doba v kulturi Ukrainy [Mohyla Readings, 2009: Mazepa's Day in the Culture of Ukraine], pp. 78–83.

Mylko, V. (2013). ‘Kyievo-Pecherska fortetsia v 1810–1812 rr.: oboronni zakhody ta ukriplennia’ [Kyiv-Pechersk fortress in 1810–1812: defensive measures and fortifications]. Problemy istorii Ukrainy XIX pochatku XX stolittia [Issues on the history of Ukraine XIX – early XX century],issue 21, pp. 97–104.

Mytsyk, Yu. (1997). Kozatskyi krai: Narysy z istorii Dnipropetrovshchyny XV–XVIII st. [Essays on the history of Dnipropetrovsk XV–XVIII centuries]. Dnipropetrovsk: Publishing House of Dnipropetrovsk National University.

Mytsyk, Yu. (2002). ‘Bohorodytska fortetsia’ [the Blessed Virgin fortress]. Ukrainske kozatstvo: Mala entsyklopediia [Ukrainian Cossacks: Small Encyclopedia]. Kyiv: Heneza; Zaporizhzhia: Premier, pp. 42–43.

Omelchuk, B. (2012). ‘Vyvchennia, zberezhennia ta vykorystannia zamkiv i fortets Zakhidnoi Ukrainy: istorychnyi aspekt’ [Exploration, Preservation and Use of Castles and Fortresses of Western Ukraine: Historical Aspect]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» [Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic"], no. 724, pp. 74–80.

Perłakowski, A. (2009). ‘Nad granicą z Portą Ottomańską. Twierdza kamieniecka w latach 1733–1735’. Staropolski ogląd świata. Rzeczpospolita między okcydentalizmem a orientalizacją. Przestrzeń kontaktów, T. I. Toruń.

Petrov, S. (2008). ‘Kyievo-Pecherska fortetsia v mezhakh tsytadeli (kinets XVII–pochatok XX stolittia) [Kyiv-Pechersk fortress within the limits of the citadel (the end of the 17th and the beginning of the 20th century)]. Lavrskyi almanakh [the Lavra almanac], issue 21, pp. 112–165.

Petrov, S. (2012). Oboronni sporudy Kyieva X–XIX stolit u konteksti istorii mista i zahalnoho rozvytku viiskovo-fortyfikatsiinoi spravy [Defensive structures of Kyiv in X–XIX centuries in the context of the city history and the general development of the military fortification]. Kyiv: Ekspres-Polihraf.

Pilarczyk, Z. (1997). Fortyfikacje na ziemiach koronnych Rzeczypospolitej w XVII wieku. Poznań.

Rutynskyi, M. (2007). Zamkovyi turyzm v Ukraini. Heohrafiia pamiatok fortyfikatsiinoho zodchestva ta perspektyvy yikh turystychnoho vidrodzhennia [Castler tourism in Ukraine. Geography of fortification architecture monuments and prospects of their tourist revival]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [Center for Educational Literature].

Shalobudov, V. (2003). ‘Bogoroditskaya krepost' v svete poslednikh arkheologicheskikh issledovanii’ [The Blessed Virgin fortress in the light of recent archaeological research]. Novi doslidzhennia kozatskoi doby v Ukraini [New research on the Cossack era in Ukraine], issue 12, pp. 34–38.

Shchitkivskyi, I (1931). ‘Do istorii zabuduvannia mista Kyieva na pochatku XIX stolittia’ [To the history of the development of Kyiv in the early XIX century]. Kyivski zbirnyky istorii y arkheolohii, pobutu y mystetstva [Kyiv scientific collections on history and archeology, life and art], issue 1, pp. 319–343.

Sitkareva, O. (1997). Kievskaya krepost' ХVIII–ХІХ vv. [Kiev Fortress of the 18th and 19th Centuries]. Kiev: National Kiev-Pechersk Historical and Cultural Reserve.

Sliudikova, T. (2009). ‘Zabudova i blahoustrii m. Kyieva v XIX –na pochatku XX stolittia (za dokumentamy kyivskykh derzharkhiviv)’ [Building and improvement of Kyiv in XIX and early XX centuries (according to documents of the Kyiv State Archives)]. Arkhivy Ukrainy [Archives of Ukraine], no. 1/2 (263), pp. 61–78.

Smiian, P. (1946). ‘Plan oborony Kyieva u Vitchyznianii viini 1812 r.’ [Plan of Kyiv Defense in the Patriotic War of 1812]. Kyivska pravda, April 5, no. 71.

Telehin, D. (1991). Sichi zaporozkykh kozakiv Nyzovoho Dnipra [The Zaporozhian Cossacks Sich of the Lower Dnipro]. Kyiv.

Telehin, D. (1997). Chasy kozatski, Sichi Zaporozki [Cossack Times, Sich of Zaporizhzhia] Kyiv: Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural Monuments.

Telehin, D. ed. (1997). Arheologiya doby ukrayinskogo kozacztva XVI–XVIII st. [Archeology of the Ukrainian Cossacks’ time XVI-XVIII centuries]. Kyiv: IZMN.

Telehin, D., Boiko, V. (1993). ‘Arkheolohichni doslidzhennia na Oleshkivskii Sichi u 1991–1992 rokakh’ [Archaeological research at the Oleshkovska Sich in 1991–1992]. Arkheolohichni doslidzhennia pamiatok ukrainskoho kozatstva [Archaeological research of the monuments of the Ukrainian Cossacks], issue 2, pp. 40–43.

Tertychna, Yu. (2010). ‘Zamkovyi turyzm v Ukraini’ [Castle Tourism in Ukraine]. Heohrafiia ta turyzm [Geography and Tourism], no. 3, pp. 91–97.

Tytova, O. (2011). ‘Arkheolohichne vyvchennia Oleshkivskoi Sichi Nyzovoho Dnipra’ [Archaeological study of the Oleshkovska Sich of the Lower Dnipro]. Kraieznavstvo [Regional Studies], no. 2, pp 240–247.

Vasil'ev, M. (2008). ‘Krepostnye steny Nizhnei lavry (istoricheskaya spravka na osnove arkhivnykh i literaturnykh istochnikov)’ [The fortification walls of the Lower Lavra (historical background based on archival and literary sources)]. Lavrs'kii al'manakh [The Lavra Almanac], issue 21, pp. 166–176.

Veklenko, V. (2008). ‘Analiz kartohrafichnykh materialiv do istorychnykh toponimiv Nyzhnoho Prysamaria’ [Analysis of cartographic materials to the historical toponyms of Lower Samara]. Perlyny kozatskoho Prysamaria: mistechko Samar ta Bohorodytska fortetsia [Pearls of the Cossack Samara: Samara town and the Blessed Virgin fortress fortress]. Dnipropetrovsk: Publishing House of Dnipropetrovsk National University, pp. 31–45.

Veklenko, V. (2010). Natel'nye kresty Samary – Bogoroditskoi kreposti [Pectoral cross of Samara and the Blessed Virgin fortress]. Dnipropetrovsk: Publishing House of Dnipropetrovsk National University.

Veklenko, V., Kovalova, I., Shalabudov, V. (2004). ‘Arkheolohichne vyrishennia dyskusii stosovno roztashuvannia mistechka Samar ta Bohorodytskoi fortetsi’ [Archaeological solution of the discussion concerning the location of the town of Samara and the Blessed Virgin fortress]. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk [Ukrainian archeographical yearbook], issue 8/9, pp. 190–221.

Veklenko, V., Kovalova, I., Shalabudov, V. (2008). Arkheolohichne vyrishennia dyskusii stosovno roztashuvannia mistechka Samar ta Bohorodytskoi fortetsi’ [Archaeological solution of the discussion concerning the location of the town of Samara and the Blessed Virgin fortress]. Perlyny kozatskoho Prysamaria: mistechko Samar ta Bohorodytska fortetsia [Pearls of the Cossack Samara: Samara town and the Blessed Virgin fortress]. Dnipropetrovsk: Publishing House of Dnipropetrovsk National University, pp. 7–31.