UKRAINIAN MONKS AND PILGRIMS ON THE HOLY MOUNT ATHOS

Aleksander Mikołajczak; Rafał Dymczyk

doi:10.31866/2616-745x.3.2019.159118

Автор(и)

Aleksander Mikołajczak Університет Адама Міцкевича у Познані, Польща
Rafał Dymczyk Університет Адама Міцкевича у Познані, Польща https://orcid.org/0000-0003-4188-030X

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159118

Ключові слова:

Афон, чернецтво, паломництво, монастирі

Анотація

У статті розглядається традиція паломництва з українських земель на територію святого Афону. Контекстом для цього служать релігійні та цивілізаційні процеси на європейських теренах від часів Середньовіччя. Підкреслюється особливе значення Афону саме для православних мандрівників. Відзначається також і російська позиція стосовно вивчення даного питання, що зумовлюється великодержавною позицією російського духовенства і концепцією «Третього Риму». Наголошується, що присутність русинів (українців) на Афоні впродовж багатьох століть було відображенням міжнародної ситуації. Найбільш відомими монастирями паломництва українців на Афоні були обителі святого Пантелеймона та святого Андрія.

Отримання автокефалії Православною Церквою України у 2018 р. дозволяє подивитися на питання зв’язку українських земель із Афоном уже в новому контексті. Тому виникає потреба створення широкої міжнародної наукової команди істориків, філологів, культурологів та релігієзнавців з метою його детального вивчення. Ця ідея важлива не лише для українців, але й для поляків, оскільки існує необхідність протистояти російському націоналізму та ідеї «Третього Риму», котрі були основою диктату влади Росії над іншими слов’янськими націями.

Біографії авторів

Aleksander Mikołajczak, Університет Адама Міцкевича у Познані

доктор габілітований, професор

Rafał Dymczyk, Університет Адама Міцкевича у Познані

доктор габілітований

Посилання

Antonij, o. (Danilin). (2015). ‘Kratkaja istorija russkoj obiteli na Afone s momenta osnovanija do 1835 goda’ [A brief history of the Russian monastery on Athos from the moment of foundation up to 1835]. Russkij Afon, issue 1.

Brückner, A. (1927). ‘Rosja i Ruś’. Słownik etymologiczny języka polskiego, Kraków: Nakładem Krakowskiej Spółki Wydawniczej.

Christou, C. P. (2003). ‘The Holy Mountain’. Holy Pilgrimages Towers of Orthodoxy, Athens.

de Lazari, A. (1995). ‘Czy Moskwa będzie trzecim Rzymem?’ Studia o nacjonalizmie rosyjskim. Katowice: Śląsk.

Dymczyk, R. (2008). Athoska tradycja Zografu a duchowe odrodzenie Bułgarii w obliczu integracji europejskiej. Poznań.

Dymczyk, R. (2017). Kobiety Świętej Góry Athos. Nieobecnaobecność. Poznań: PHSI.

Gumiljov, L.N. (2018). Ot Rusi k Rossii [From Rus to Russia]. Moscow: AST Publishing.

Holy Pilgrimages. Towers of Orthodoxy (2003). Ateny.

Homenko, S., Denisov, M. (2019). ‘Konstantynopol: Moskovskoho patriarkhatu v Ukraini bilshe nemaie’ [Constantinople: Moscow Patriarchate no longer exists in Ukraine]. BBC News Ukraine, [online] Available at: <https://www.bbc.com/ukrainian/features-46069420> [Accessed 21 December 2018].

Іgnatenko, І. (2013). ‘Chernihivskyi Sviato-Uspenskyi Yeletskyi monastyr’ [Chernihiv Holy Assumption Elets Monastery]. Entsyklopédiia istórii Ukraíny [Encyclopedia of History of Ukraine], vol. 10. Kyiv: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine.

Isaievych, Ya. (2012). ‘Rusyny’ [the Ruthenians]. Entsyklopédiia istórii Ukraíny [Encyclopedia of History of Ukraine], vol. 9. Kyiv: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine.

Knapiński, R. (2002).’Od Apostoła do Patrona pielgrzymów. Ikonografia św. Jakuba w sztuce polskiej’. Kult św. Jakuba Większego Apostoła w Europie Środkowo-Wschodniej. Lublin.

Kogler, F. ed. (2011). Nowy Leksykon Biblijny. Wydawnictwo Jedność/Herder, Kielce.

Kokkas, K. (2005). Góra Atos. Brama do nieba. Częstochowa: Święty Paweł.

Mosingiewicz, K. (1982). ‘Imię jako źródło w badaniach genealogicznych’. Genealogia – problemy metodyczne w badaniach nad polskim społeczeństwem średniowiecznym na tle porównawczym. Toruń.

Mykhailyna, L., Sitkarova, O., Pyvovarov, S. (2001). Uspenskyi sobor [Cathedral of the Dormition], Kyiv: Baltiia-Druk.

Naumow, A. (1996). Wiara i historia. Z dziejów literatury cerkiewnosłowiańskiej na ziemiach polsko-litewskich. Kraków: UJ.

Naumow, A. (2002). Domus divisa. Studia nad literaturą ruską w I Rzeczypospolitej. Kraków: Collegium Columbinum.

Olsen, B. (2013). W obronie rzeczy. Archeologia i ontologia przedmiotów. Warszawa: PAN.

Otkazanata ikona. (2008), [online] Available at:<http://www.slovo.bg/showwork.php3?AuID=440&WorkID=15770&Level=1> [Accessed 18 December, 2018].

Pavlikianov, C. (2001). The Medieval aristocracy on Mount Athos. The philological and documentary evidence for the activity of Byzantine, Georgian, and Slav aristocrat and eminent churchmen in the monasteries of Mount Athos from the 10th to the 15th century. Sofia University Press, Sofia.

Penizikis, G. N. (2003). Agion Oroz. Athina: Explorer.

Radziwiłowicz, W. (2019). ‘Prawosławna Cerkiew Ukrainy stała się ciałem. Rosja protestuje’. Wyborcza.pl, [online] Available at:<http://wyborcza.pl/7,75399,24337295,prawoslawna-cerkiew-ukrainy-stala-sie-cialem.html> [Accessed 30 January 2019].

Romanowski, D. (2013). Trzeci Rzym. Rozwój rosyjskiej idei imperialnej. Księgarnia Akademicka, Kraków.

Rusini. (1964). Wielka encyklopedia powszechna PWN, vol. 10. Warszawa: PWN.

Słownik etymologiczny języka polskiego. (1927). Kraków: Nakładem Krakowskiej Spółki Wydawniczej.

Speake, G. (2002). Mount Athos. Renewal in Paradise. Yale: University Press.

Starkie, W. (1965). The Roads to Santiago: Pilgrims of St. James. University of California Press.

Szymborski, W. (2006). ‘Źródła do dziejów ruchu pielgrzymkowego – próba klasyfikacji’. Peregrinus Cracoviensis, Book 17, pp. 33–43.

The most ancient Russian monastery on Holy Mount Athos being restored. (2014). Pravoslavie.ru, [online] Available at:<http://www.pravoslavie.ru/73437.html> [Accessed 17 December 2018].

Warsonofiusz, B. (Doroszkiewicz). (2018). Dziedzictwo bizantyńskie, Hajnówka: Bratczyk.

Zajcev, B. (2013). Afon [Athos]. Moscow: Indrik.