РИМ І БОСПОР: ВІЙСЬКОВІ КОНТАКТИ  НА ТЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ОБОМА ДЕРЖАВАМИ В І–ІІ СТ. Н. Е.

Mykola Oliynyk

doi:10.31866/2616-745x.3.2019.159104

Автор(и)

Mykola Oliynyk Українська академія друкарства, Трускавець, Україна https://orcid.org/0000-0002-1103-9707

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159104

Ключові слова:

Боспорське царство, Боспор, Римська імперія, Рим

Анотація

Початок входження Боспорського царства до сфери впливу Римської держави розпочалося ще до початку І ст. н. е., а саме після закінчення війни Мітрідата VI Євпатора з Помпеєм в 63 р. до н. е. Боспор потрапляє у залежність від Римської республіки і з того часу стає важливим «дружнім царством» у північно-східній частині античного світу.

Римська експансія в цей регіон зводилася не так до прямого завоювання Північного Причорномор’я, як до підпорядкування зовнішньої політики полісів та збройних сил центрів античної цивілізації у цьому краї. Це стосується й Боспорської держави, по відношенню до якої римські воєначальники та імператори використовували, в залежності від історичних обставин, різноманітні методи – морські блокади, військові вторгнення, затвердження на престол, перетворення на клієнтську союзницьку державу, подібно до прикордонних східних царств елліністичного Сходу. Правителів Боспору визначали як ɸιλορώμαίος – «приятель Риму», а також ɸιλοκαίσαρ – «приятель імператора» (в пізніший період встановлюється звична формула титулатури – ɸιλορώμαίος καί ɸιλοκαίσαρ, так як залежні царі поступово стають друзями ще й римського імператора (лат. Amicus Caesaris populisque Romani), а не тільки римського народу. Але в першу чергу, боспорські царі, крім власних імен, почали носити династичне родове ім’я «Тиберій Юлій», дароване ще імператором Тиберієм Аспургу в 14 р., що підкреслювало клієнтську залежність від імператорів. Та попри власне незалежне адміністративне, правове управління, оподаткування, частково незалежну військову та політичну сфери, Боспор не був самостійним у своїй зовнішній політиці. Це було зумовлено не так слабкістю боспорців під час конфліктів з Римом, як необхідністю для них мати могутнього союзника у протистоянні з варварським світом Барбарикуму.

Нами використано історико-генетичний метод дослідження: розкрито процес становлення і розвою військових контактів Римської імперії з Боспорським царством. Доведено важливість Боспору для Риму як фактору підтримки військово-політичної стабільності в причорноморському регіоні.

Зроблено висновок, що взаємозв’язки Риму та Боспору в І–ІІ ст. н. е. у військовому аспекті були вигідними для обох сторін: імперія убезпечувала свої північно-східні рубежі від сарматських набігів, а боспорські царі отримували гарантії збереження держави від поглинення її оточуючим варварським світом.

Біографія автора

Mykola Oliynyk, Українська академія друкарства, Трускавець

кандидат історичних наук, доцент

Посилання

Blavatskii, V. D. (1954). Ocherki voennogo dela v antichnykh gosudarstvakh Severnogo Prichernomor'ya [Essays on military affairs in the antique states Pontic littoral]. Moscow : The USSR Academy of Sciences Publishing.

Buiskikh, S. B. (1991). Fortifikatsiya Ol'viiskogo gosudarstva (pervye veka nashei ery) [Fortification of Olbia of the state (first ages of our era)]. Kiev: Naukova dumka.

Bulkin, I. Yu. (1999). Etapy i kharakter rimskogo voennogo proniknoveniya v Severnnoe Prichernomor'e ( І v. do n. e. – ІІІ v. n. e.) [Stages and nature of the Roman military penetration into the Northern Black Sea Region (1st century BC – 3rd century AD)]. D.Ed. Saratov State Technical University.

Cheesman, G. L. (2015). Auxilia. Oddziały pomocnicze cesarskiej armii rzymskiej. Oświęcim : Napoleon V.

Gaidukevich, V. F. (1949). Bosporskoe tsarstvo [Bosporan Kingdom]. Moscow: The USSR Academy of Sciences Publishing.

Golubtsova, E. S. (1951). Severnoe Prichernomor'e i Rim na rubezhe nashei ery [Northern Black Sea and Rome at the turn of our era]. Moscow: The USSR Academy of Sciences Publishing.

Goroncharovskii, V. A. (2004) Voennoe delo i voenno-politicheskaya istoriya Bospora v seredine І v. do n. e. – seredine ІІІ v. n. e. [Military affairs and military-political history of the Bosporus in the middle of the 1st century BC – the middle of the 3rd century AD]. D.Ed. Institute of the Material Culture History, Russian Academy of Sciences.

Goroncharovskii, V. A. (2002). ‘Bospor i Rim v pravlenie Mitridata VIII’ [Bosporus and Rome in the reign of Mithridates VIII]. Antichnoye gosudarstvo. Politicheskiye otnosheniya i gosudarstvennyye formy v antichnom mire [Antique state. Political relations and state forms in the ancient world]. Saint Petersburg,

pp. 197–206.

Goroncharovskii, V. A. (2005). ‘Voenno-politicheskaya istoriya Bosporskogo tsarstva vo vtoroi polovine I – seredine III v. n. e.: ot prochnogo soyuza s Rimom do Gotskikh voin’ [Military-political history of the kingdom of Bosporus in the second half of I BC – middle III AD: from a strong alliance with Mnemon]. Issledovaniya i publikatsii po istorii antichnogo mira [Studies and publications on the history of the ancient world], no. 4, pp. 337–358.

Oliinyk, M. (2018). ‘Prysutnist rymlian na terytorii Olviiskoi derzhavy u I–II st. n. e. v konteksti viiskovoi polityky doby Pryntsypatu’ [The Romans presence on the territory of Olbia state in I–II century A. D. in the context of military policy of the Principate]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty [International Relations: Theory and Practical Aspects], Vol. 2, pp. 55–66. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133333.

Panov, A. R. (2012). ‘Neron i status Bospora v rimsko-bosporskikh otnosheniyakh’ [Nero and the status of the Bosporus in the Roman-Bosporus relations]. Vestnik Nizhnegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo [Vestnik of Lobachevsky University of Nizhni Novgorod], no. 5(1), pp. 179–184.

Panov, A. R. (2012). ‘Klavdii i nachalo bosporo–rimskoi voiny’ [Claudius and the Beginning of the Bosporan–Roman War]. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya : Istoriya. Politologiya [Scientific bulletins of the Belgorod State University. Series: History. Political science], no. 19(138), issue 24, pp. 10–14.

Parfenov, V. N. (2009). ‘Bosporskaya missiya Marka Ul'piya Prima’ [The Bosporus mission of Marcus Ulpius Primus]. Antichnyi mir i arkheologiya [Ancient world and archeology], no. 13, pp. 349–354.

Parfenov, V. N. (2007). ‘Flavii i Bospor. K voprosu o rimskom “liberalizme”’ [The Flavians and Bosporus. On the question of Roman “liberalism”]. Iz istorii antichnogo obshchestva. Sbornik nauchnych trudov k 60-letiyu professora. E. A. Moleva [From the history of ancient society. A collection of scientific works for the sixtieth anniversary of professor E. A. Molev], issue 9–10, pp. 166–181.

Rostovtsev, M. I. (2000). Obshchestvo i khazyaistvo v Rimskoi imperii [The Social and Economic History of the Roman Empire]. Vol. 1. Saint Petersburg : Nauka.

Sarnowski, T. (1988). Wojsko rzymskie w Mezji Dolnej i na północnym wybrzeżu Morza Czarnego. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.

Shelov, D. B. (1981). ‘Rimlyane v Severnom Prichernomor'e vo ІІ v. n. e.’ [Romans in Pontic littoral in ІІ AD]. Vestnik drevney istorii [Revue of ancient history], no. 4, pp. 52–63.

Treister, M. Yu. (1993). ‘Rimlyane v Pantikapee’ [Romans in Panticapeum]. Vestnik drevney istorii [Revue of ancient history], no. 2, pp. 50–74.

Tsvetaeva, G. A. (1979). Bospor i Rim [Bosporus and Rome]. Moscow : Nauka.

Vinokurov, N. I., Krykin, S. M. (2017). ‘Rimskaya politika v Severnom i Severo-Zapadnom Prichernomor'e v seredine І v. n. e.’ [Roman policy in North and North-Western Pontic littoral]. Problemy istorii, filologii, kul'tury [Problems of history, philology, culture], no. 4, pp. 170–194.

Zubar, V. M. (1998). Severnyi Pont i Rimskaya imperiya (seredina І v. do n. e. – pervaya polovina VІ v.) [North Pont and Roman empire (middle I BC is the first half of VI AD)]. Кiev : Institute of Archeology.