СТАТУС ЕТНОЦЕНТРИЗМУ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ ВЗАЄМОДІЇ, ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ

Анотація

У статті проведено аналіз змісту установок особистості, що формуються у власній культурі та їх впливу на сприйняття зразків ін. етноспецифічних культур. Обґрунтовано понятійний апарат концепцій етнонаціональних досліджень. Наводяться результати емпіричного вивчення феномену етноцентризму, які отримані за методиками анкетного опитування щодо сприйняття різних культурних зразків та ранжування ступені їх схожості та привабливості для респондента. Застосовано концепцію культуральності, яка дозволяє побудувати модель походження та функціонування етноцентризму та пояснити причини негативізму, що ним породжується. Уперше класифіковано та описано якісні ознаки трьох принципово різних типів етноцентризму: природнього, захисного і самоцінного. Визначено, що етноцентризм є частиною буття особистості, наслідком її соціалізації та прилучення до конкретної культури. Встановлено, що етноцентризм є не лише перешкодою у міжетнічній та міжкультурній взаємодії, але виконує функцію підтримання та збереження етнічної ідентичності особистості, цілісного уявлення про внутрішній та зовнішній світ.