РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ГЛОБАЛЬНИЙ ДИСФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЧИННИК СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-745x.1.2018.142002Ключові слова:
глобалізація, рекламно-інформаційна діяльність, соціологічна теорія реклами, рекламна практика, масове споживання, консьюмеризм, соціальна напруженістьАнотація
У статті аргументовано важливість соціологічного дослідження особливостей рекламно-інформаційної діяльності у глобалізованому світі в аспектах ідентифікації та характеристики основних чинників дисфункціонального впливу реклами на українське суспільство як специфічного джерела соціальної напруженості. Автором надана наукова аргументація концептуальної позицій, згідно якої сучасну рекламу доцільно розуміти як важливий транснаціональний соціальний інститут, яким здійснюється маніпулятивний соціальний вплив на практики життєдіяльності індивідуальних і колективних суб’єктів суспільного життя. Підкреслено, що глобальна поширеність реклами, її прогресуюча інтернаціоналізація та безпосередня причетність до інноваційних інформаційних технологій слугують важливими пізнавальними стимулами для перегляду усталених традиційних поглядів на рекламно-інформаційну діяльність. Надані докази важливості соціологічного дослідження тенденції розширення сфери соціального впливу реклами та тенденції гнучкої адаптації змісту рекламних повідомлень до існуючих бажань і запитів більшості людей. Аргументовано, наукова розробка інноваційної дослідницької стратегії ідентифікації функціональної специфіки реклами та змісту інформаційно-рекламної діяльності потребує з’ясування питання про те, яким чином інформаційно-рекламна діяльність функціонально відтворюється як чинник соціальної напруженості. У статті надана характеристика феномену дисфункціонального впливу інформаційно-рекламної діяльності на сучасне українське суспільство, в якому набуває інтенсивне поширення ідеологія консюмеризму. Констатовано, що інформаційно-рекламна діяльність у сучасному українському суспільстві, в якому переважна населення підтримує свою життєдіяльність на рівні мінімальних споживчих стандартів, реально спричиняє появу нових форм соціальної нерівності та соціальної напруженості.Посилання
Benesh, H. (2007). Psychology: dtv-Atlas: a guide. Translated from german by O. Vasiutynskyi. Kyiv: Znannia-Pres.
Luman, N. (1998). Globalization of the world community: how to understand modern society. Sociology on the Edge of the XXIst Century: New Directions of Research. Moscow: INTELLEKT, pp. 4–109.
On Information: The Law of Ukraine. (1992). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Information from the Verkhovna Rada of Ukraine], no. 48, pp. 50.
Romat, E., Senderov, D. (2016). Advertising: a textbook for universities. St. Petersburg: Piter.
Sklejr, L. (2003). Cultural and ideological transnational practices. V: M.M. Nazarov, Massovaja kommunikacija i obshhestvo. Vvedenie v teoriju i issledovanija [Mass communication and society. Introduction to theory and research]. Moscow: «Avanti pljus», pp. 343–353.
Rogers, S., Thorson, E. eds. (2012). Advertising Theory. New York – London: Routledge.
Mooij De, M. (2010). Global marketing and advertising: understending cultural paradoxes, 3 ed. Sousand oaks CA: Sage.
Thorson E, Duffy M. (2012). Advertising Age: the principles of advertisingi and marketing communications at work. Masson: South-Western publishing.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вікторія Вікторівна Лапіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.