УКРАЇНСЬКІ ЕТНІЧНІ КОРДОНИ. ГЕОПОЛІТИЧНЕ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ

Автор(и)

  • Ярослав Міковаєць Сілезький технологічний університет, Польща

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-745x.1.2018.133420

Ключові слова:

етнічна територія, Київська Русь, Україна, Росія, козацтво, міграція, етнос маргінального євразійства

Анотація

Нащадки Київської Русі, російський та український етноси були учасниками експансії російської імперії у тихоокеанському напрямі. Особлива роль у цьому випала козакам. Із погляду на сильний політичний центр і централізований державний апарат російський етнос став домінуючим стосовно українського. У радянські часи українці були піддані русифікації. Сучасні кордони України не включають у себе етнічно українські землі, розташовані на території Російської Федерації, котрі з 30-х рр. ХХ ст. поступово були русифіковані. До них відносяться Кубань, південна частина Воронежчини і Білгородщини, Стародубщина та околиці Таганрога. У просторовому суперництві України і Росії можна побачити багато моделей, що можуть бути пояснені тільки на основі геополітики.

Біографія автора

Ярослав Міковаєць, Сілезький технологічний університет

доктор габілітований

Посилання

Abramson H. Jewish Representation in the Independent Ukrainian Governments of 1917–1920, Slavic Review, Vol. 50, No. 3 (Autumn 1991). – pp. 542–550.

Eberhardt P. Koncepcje geopolityczne Aleksandra Dugina. Przegląd Geograficzny 2010, 82, 2, ss. 221–240.

Gloger Z. Geografia historyczna ziem dawnej Polski. Wiedza Powszechna, Warszawa 1991.

Gumilow L. Od Rusi do Rosji: Szkice z historii etnicznej. PIW, Warszawa 1996.

Hirsch F. Empire of Nations. Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union. Cornell University Press, New York, 2005.

Koneczny F. Dzieje Rosji. od najdawniejszych do najnowszych czasów. Antyk Marcina Dybowskiego, Komorów 1997.

Łukawski Z. Historia Syberii. Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk 1981.

Mackinder H. J. Geograficzna oś historii. Instytut Geopolityki, Częstochowa 2009.

Michaluk D. Białoruska Republika Ludowa 1918–1920. U podstaw białoruskiej państwowości. Uniwersytet Mikołaja Kopernika, Toruń 2010.

Mikołajec J. Spór o determinizm geograficzny. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej, Gliwice 2013.

Moczulski L. Geopolityka. Potęga w czasie i przestrzeni. Bellona, Warszawa 1999, s. 391.

Paszkiewicz H. Jagiellonowie a Moskwa., t. I: Litwa a Moskwa w XIII i XIV wieku. Fundusz Kultury Narodowej, Warszawa 1933.

Paszkiewicz H. Początki Rusi, PAU, Kraków 1996.

Pisuliński J. (red.). Akcja „Wisła”, IPN, Warszawa 2003.

„Powieść minionych lat” („Kronika Nestora”) „Oto powieść minionych lat, skąd wyszła ziemia ruska, kto był najpierw księciem w Kijowie i skąd ziemia ruska powstała”.

Snyder T. Skrwawione ziemie. Świat książki, Warszawa 2011.

Spykman N. J. The Geography of Peace. Harcourt, Brace and Co, New York 1942.

Yekelchyk S. Ukraina: narodziny nowoczesnego narodu. Wyd. Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 2009.

Wilson A. Ukraińcy. Świat Książki, Warszawa 2002.

Ziółek P. Idea imperium. PWN, Warszawa 1997.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-02

Як цитувати

Міковаєць, Я. (2018). УКРАЇНСЬКІ ЕТНІЧНІ КОРДОНИ. ГЕОПОЛІТИЧНЕ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (1), 94–100. https://doi.org/10.31866/2616-745x.1.2018.133420

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ