Москвинський світ як джерело імперіалізму

Анотація

Мета статті – проаналізувати інтерпретації феномену москвинського світу в історичній ретроспективі та в умовах сучасної глобальної загрози руйнування сталого миру. Методологічним підґрунтям статті визначено міждисциплінарний підхід. У дослідженні явища москвинського світу використовувалися методи аналізу та синтезу, компаративний метод, аналізу історичних джерел, методи культурної антропології щодо тлумачення традицій та поведінки людей. Наукова новизна полягає у спробі комплексного відтворення феномену москвинського світу як політичної, економічної та ідеологічної основи столітнього уярмлення народів і сучасної геополітичної турбулентності. Аргументовано необхідність виправлення багатовікового хибного підходу стосовно нехтування факту перманентної москвинської агресії, не лише воєнної, але також і світоглядної, і правничої. Розглянуто теоретичну модель дестабілізації російської (москвинської) імперської дійсності, що базована на внутрішньому конфлікті усвідомлення начала регресивності, руйнування, некрокульту, антиподу людяності та емпатії. Запропоновано відмовитися від переважаючої практики опису манкуртизації як способу виживання у межах імперської колоніальної моделі. Зроблено припущення, що якісний стрибок у подоланні психологічних слабкостей щодо розриву зв’язків з імперією (відмова від самозаперечення) здатен уможливити формування нових ідей, альтернативних крайнім формам насильницького, терористичного, геноцидного московства. Пропонується зосередити увагу на питанні делегітимізації москвинської колоніальної політики. Обґрунтовано, що деконструкція імперського типу тлумачення історичного процесу державою-агресором уможливить водночас відновити багатоаспектний науковий підхід щодо розвитку уярмлених народів і практично посприяти реалізації права націй на самовизначення.