TY - JOUR AU - Карпчук, Наталія Петрівна PY - 2023/05/10 Y2 - 2024/03/29 TI - ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ДОСВІД ШВЕЦІЇ JF - Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти JA - МВТПА VL - IS - 11 SE - МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ DO - 10.31866/2616-745X.11.2023.278399 UR - http://international-relations.knukim.edu.ua/article/view/278399 SP - 17-30 AB - <p>Мета дослідження – аналіз досвіду Швеції з інформаційної підтримки, зокрема урядової стратегії об’єктивного інформування громадськості про переваги й виклики інтеграції до ЄС і перебіг переговорного процесу. Вступ держави до наднаціональної структури завжди провокує появу полярних думок: від абсолютного схвалення до тотального несприйняття і критики. Така ситуація була і є досі у країнах-кандидатах на приєднання до ЄС. Саме ефективна комунікація – запорука широкої громадської підтримки, особливо коли громадськість висловлює свою позицію на загальнонаціональному референдумі. В основі дослідницької методології – системний підхід, який дав змогу глибше пізнати сутність комунікації та інформаційної підтримки, усвідомити її роль для просування ідеї європейської інтеграції; інтеракційний підхід, який дозволив розгляд комунікаційної взаємодії влади і громадян через призму інтересів й очікувань обох сторін. Нормативно-ціннісний метод уможливив дослідження інформаційної підтримки з погляду позитивного впливу на громадян, формування політичних цінностей та ідеалів, структурно- функціональний метод сприяв вивченню процесу розробки інформаційної підтримки як системи, соціологічний метод дав змогу з’ясувати вплив суспільства, наявних у ньому пріоритетів і переконань на меседжі, сформовані урядом. Методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і закордонних фахівців із питань євроатлантичної інтеграції, офіційні документи МЗС Швеції, сайти представницьких структур Швеції та ЄС, аналітичні звіти експертів. Висновки. Продемонстровано, що стосовно євроінтеграційного курсу Швеції Уряд обрав стратегію ненав’язування свого бачення і якомога об’єктивнішого інформування. Зокрема, при МЗС створено Секретаріат з інформації з європейських справ, який мав посилити обізнаність громадян; відкрито call-центр, яким переважно користувалися журналісти; для якісного впливу аудиторія чітко сегментувалася; реклама лише інформувала, де можна отримати інформацію про ЄС, тощо. Щодо висвітлення переговорного процесу, то широко залучалися медіа, які формували громадську підтримку дій Уряду; міністри та речники міністерств регулярно проводили брифінги; було розроблено спеціальну брошуру про перебіг переговорного процесу, яку безкоштовно розсилали домогосподарствам, тощо. Досвід Швеції є прикладом позитивної практики інформаційної підтримки вступу до ЄС, що є вкрай актуальним для України на її новому етапі європейської інтеграції.</p> ER -